За інформацією: Суспільне Полтава.
На Полтавщині у близько сотні сіл не лишилося жителів. Будинки розграбовані і руйнуються, а про останніх мешканців нагадують залишки речей та покинуті світлини. Кількість таких вимираючих сіл тільки збільшується. Суспільне побувало у чотирьох таких населених пунктах, аби побачити, як та змінилося життя.
У селі Жирки, що за 40 кілометрів від Полтави, – близько п’яти закинутих хат чи їх залишки. Всередині однієї з них – старий посуд, одяг, фотографії та розібрана піч. Усі ці речі колись були частиною чиїхось буднів, а тепер – це пустка.
Закинута хата в селі Жирки. Суспільне Полтава
І лише один будинок не закинутий. Хоча за офіційною статистикою тут немає жителів, до Жирків щодня із Біликів приїжджає Микола Сулима. Чоловікові – 76 років, тут він народився, а дім, за яким він доглядає, побудували його батьки.
Микола Сулима – останній житель села Жирки. Суспільне Полтава
"Тут уже нема ніде нікого. Тут залишився один я, і то більше як на дачу їжджу. Повимирали всі. Було село здорове, 45 хат. Хуторок великий. Зараз вже нема нікого, все повалено", – розповів Микола Сулима.
Будинок Миколи Сулими. Суспільне Полтава
Про історію села пан Микола знає лише, що колись тут було панство, а також школа. У радянський час – колгосп. На питання, чому, на його думку, трапилося так, що село вимерло, чоловік відповідає:
"Тому що старі повимирали, молодь повиїжджала. Все".
Які села вважаються закинутими
До вимираючих або зникаючих сіл відносяться такі, чисельність населення яких менше сотні жителів.
"Є різні розмірні категорії сіл від найдрібніших сіл до крупних сіл, де проживає більше тисячі чоловік, може бути 2-3 тисячі чоловік. Ну, в основному для Полтавщини характерні розмірні категорії середніх і малих", – розповів доцент кафедри географії Полтавського національного педагогічного університету В'ячеслав Єрмаков.
У селі Жирки близько п’яти закинутих хат чи їх залишки. Суспільне Полтава
Усього на Полтавщині зараз 94 села, у яких не лишилося людей. Ці дані із реєстру виборців України від 28 лютого цього року.
- У Полтавському районі – 43 населені пункти без жителів;
- у Миргородському – 32;
- У Лубенському – 8;
- І в Кременчуцькому – 11 таких населених пунктів.
Чому зникають села на Полтавщині
Багато сіл, які вимирають, не були такими ще сто років тому, як, наприклад, Яблучне на березі річки в Опішнянській громаді, де нині немає постійних жителів. Його у XVIII столітті заснував кошовий отаман Запорізької Січі Филон Лихопій. На кінець століття тут жило 11 людей, але село розвивалося. Тут був водяний млин, люди ловили рибу, раків та обробляли землю.
Всередині однієї з покинутих хат старий посуд, одяг, фотографії та розібрана піч. Суспільне Полтава
"На кінець 1920-х років мешкало аж 260 з лишком людей. Зробили колгоспи, а потім зробили Голодомор. Багато хуторян померло під час Голодомору, і з того часу кількість населення зменшувалася. Працювали люди в колгоспах, спочатку вони були в становищі кріпаків: ні паспортів, ні зарплат – ти маєш працювати на трудодень. За це, можливо, дадуть якусь пригоршню зерна. Потім це село стало неперспективним – таке слово тоді використовували. Люди поступово почали виїжджати й переселятися в Опішню, а хто міг – і далі", – розповів краєзнавець Анатолій Щербань.
Історик та краєзнавець Анатолій Щербань. Суспільне Полтава
При цьому зараз в селі є люди, а будинки – придатні для життя і навіть сучасні. Більшість людей використовують їх як дачі і займаються там городами.
"Я вважаю, що це село буде, як таке дачне село. Тут природа дуже гарна, дорога робиться, хати капітальні. Тобто люди сюди приїжджатимуть на літо відпочивати, а взимку тут ніхто не житиме", – додав Анатолій Щербань.
Фото, знайдене в закинутій хаті. Суспільне Полтава
За словами доцента кафедри географії Полтавського національного педагогічного університету В'ячеслава Єрмакова, на Полтавщині процеси загальної депопуляції населення розпочалися з середини 90-х років минулого століття. Відтоді ця тенденція залишається стабільною і тривалою.
Закинутий будинок в селі Хижняківка. Суспільне Полтава
"Вона позначається на всіх категоріях населених пунктів – як на сільських, так і на міських. Проте для сільських населених пунктів темпи депопуляції значно вищі. Найближчі роки, на жаль, можна очікувати подальшого скорочення чисельності наявного населення в існуючих селах і збільшення кількості сіл, де фактично не залишиться жодного жителя", – сказав В'ячеслав Єрмаков.
Як врятувати вимираючі села
Голова Опішнянської громади Микола Різник розповів, що для громади складно утримувати села з маленькою кількістю жителів.
"Наприклад, заради двох людей треба відремонтувати дорогу, пустити автобус, якщо в них малі діти є. Бо в нас є село Васьки, куди там курсує шкільний автобус заради дитини. І ми ж не можемо розподіляти, де дорого, недорого – це потрібно забезпечити. Тому в обслуговуванні це дуже складно".
Речі, які лишилися в закинутій хаті в Жирках. Суспільне Полтава
Місцева влада може сприяти розвитку сіл, наприклад, залучаючи молодих людей.
"Вони можуть проголосувати за компанію, що вони укладають договір сьогодні з молодою людиною або її родиною, що вони оплачують навчання на лікаря. Наприклад, потрібен стоматолог, дантист, пожежний, поліцейський – оплачують, потрібен пожежний, поліцейський. Людина повертається з навчання, має три-п'ять років відпрацювати на громаду. Якщо вона хоче залишитися, громада шукає будинок, житло, будує, вона ще 10 років відпрацьовує – вона його отримує. Це модель працює", – сказав політичний експерт Дмитро Франчук.
Будинок в селі Яблучне. Суспільне Полтава
Ще один варіант збереження сіл – це бізнес. Така модель діє в Польщі.
"Це називається гміни. У цих гмінах, польських бізнес формується за рахунок маленького бізнесу або мікробізнесу, і він формує політику, економіку цієї місцевості. Хтось може вирощувати мед, продавати. Хтось має маленьке кафе, хтось вирощує яблука, хтось має маленький автомайданчик, де продається трактор, комбайн або автомобіль. І все це, доля, відсоток – усе це надходить до місцевого бюджету, і він його створює", – додав Дмитро Франчук.
Рублена хата з дерева в селі Хижняківка. Суспільне Полтава
Щодо сіл Опішнянської громади Микола Різник говорить, що у них є майбутнє.
"Якщо село, наприклад, розташоване біля річки, то, навпаки, я вважаю, це точки зростання. Зараз там триває дачне будівництво, а потім люди з великих міст, особливо після ковіду, почали більше цінувати такі села. Коли люди хочуть виїхати і десь пожити, не бачучи інших людей, у якійсь глушині, це набуває все більшої популярності. Особливо зараз, коли робота на аутсорсі потребує лише Інтернету, такі села, як не дивно, починають, хоч і не так швидко, як хотілося б, але потроху оживати".
