Справедливість чи безкарність: справа головного юриста Нацбанку демонструє відсутність репутаційних стандартів
Головний юрист НБУ Олександр Зима залишається на посаді попри кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання владою. Експерти пояснюють це відсутністю дієвого інституту ділової репутації в Україні.
В Україні інститут ділової репутації, який є невіддільною частиною демократичного суспільства, досі не функціонує належним чином. Це створює ситуацію, коли підозрювані у гучних справах залишаються на своїх посадах, навіть якщо їхня діяльність підриває довіру до державних інституцій. Один із найяскравіших прикладів — це справа Олександра Зими, головного юриста Національного банку України (НБУ), проти якого розслідується кримінальне провадження через ймовірне зловживання владою або службовим становищем. Якби в Україні належним чином працював інститут ділової репутації, Зима мав би добровільно піти у відставку або бути звільненим негайно, пише УНН.
У розвинених демократіях, особливо в країнах Європейського Союзу, ділова репутація є основоположним принципом. Нардеп Михайло Цимбалюк наголошує, що без цього механізму неможливо говорити про справжню демократичність.
Запровадження інституту ділової репутації – це неминуча вимога цього часу, наших партнерів. В іншому випадку нам не бачити ані європейського союзу, і взагалі нас тоді завжди будуть відносити до певної категорії громадян з рівнем недодемократії і взагалі щодо рівня відносин в суспільстві
– зазначив Цимбалюк в ексклюзивному коментарі УНН.
Він також додав, що поряд із інститутом ділової репутації повинна працювати презумпція невинуватості. Проте, на його думку, правоохоронні органи в Україні часто зловживають і не дотримуються цієї норми.
Якщо б інститут ділової репутації функціонував, головний юрист Нацбанку мав би добровільно піти з посади одразу після того, як стало відомо, що він є фігурантом кримінальної справи про ймовірне зловживання владою або службовим становищем. Це б відповідало етичним стандартам, які є обов’язковими у демократичних державах. Відсутність такого кроку підриває довіру до НБУ як регулятора та до державних інституцій загалом.
Нардеп Ярослав Юрчишин наголошує, що слабкість інституту репутації є типовою для країн, які перебувають у перехідному періоді.
У будь-якій державі перехідного періоду між тоталітаризмом, який ми мали за часів радянського союзу та частково за часів Януковича, та демократією інститут репутації не працює. Бо країна живе короткими термінами в плануванні – від виборів до виборів. Незаможне суспільство, переймаючись виживанням, а не плануванням розвитку має короткострокову політичну пам’ять. Тому політичні команди постійно міняють назви, склад, ідеологію. Як наслідок, ділова репутація, як довгострокові інвестиції працює лише у секторах, які мають певну тяглість – журналістика, мистецтво, частково бізнес. Але не в політиці
– пояснив Юрчишин в ексклюзивному коментарі УНН.
На думку нардепа, зміни можуть відбутися тоді, коли Україна стане членом ЄС і буде змушена рахуватися з європейськими правилами. “Або це може відбутися еволюційним шляхом, але для цього треба більше часу і завершення війни”, – додав Юрчишин.
Запровадження інституту ділової репутації — це одна з вимог для інтеграції України до ЄС. Відсутність механізмів, які гарантують прозорість і підзвітність, стає серйозним бар’єром на шляху до вступу до європейської спільноти. Без діючого інституту репутації Україну завжди асоціюватимуть з державами, де рівень демократії недорозвинений.
Справа Зими демонструє не лише недоліки у функціонуванні інституту ділової репутації, а й загальні проблеми системи управління. Відсутність адекватних етичних стандартів для високопосадовців руйнує довіру до держави. У такій ситуації наслідки відсутності репутаційних інструментів стають особливо критичними для економіки та політики.
Нагадаємо
Кримінальне провадження через ймовірне зловживання владою або службовим становищем головним юристом Нацбанку Олександром Зимою Державне бюро розслідувань відкрило ще 28 грудня 2023 року.
Справу відкрили через лист Олександра Зими до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). У документі Зима, який є одночасно директором юридичного департаменту НБУ та головою Адміністративної ради ФГВФО, від імені Нацбанку рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком “Конкорд” проти НБУ. Ці позови стосувалися скасування штрафів на суму майже 63,5 мільйона гривень і були подані ще до рішення про ліквідацію банку.
Фонд гарантування вкладів дослухався до цієї рекомендації, що, за словами співзасновниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, позбавило акціонерів їхнього конституційного права на справедливий суд.
Кримінальне провадження проти Зими перебувало в ДБР понад 9 місяців і за цей час по ньому не проводилось жодних слідчих дій. Співзасновниці “Конкорду” Олена та Юлія Сосєдки неодноразово вимагали від слідчих визнати їх потерпілими у цій справі і навіть отримували відповідні ухвали суду. Проте ці вимоги ігнорувалися.
Надія на зрушення у розслідуванні у акціонерів зʼявилася після того, як прокуратура передала справу на розслідування Печерському управлінню поліції.
Після цього слідчі визнали Олену та Юлію Сосєдок потерпілими по справі Зими, чим автоматично підтвердили, що дії посадовця нанесли шкоду. Експерти, опитані УНН вказують, що наступним кроком у розслідуванні цього кримінального провадження повинні стати проведення допиту Зими та вручення йому повідомлення про підозру.
