За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Забіг “Біжу за полонених Азовсталі” у Запоріжжі, 14 вересня 2024 року. Суспільне Запоріжжя
Сьогодні, 14 вересня, на Набережній Запоріжжя відбулася акція на підтримку українських бранців-захисників — марафон "Біжу за полонених Азовсталі". Рідні та близькі бійців пробігли понад сім кілометрів, аби нагадати жителям міста про воїнів, які досі перебувають у російському полоні.
Про це повідомляють кореспонденти Суспільного з місця події.
До марафону на підтримку українських військовополонених доєдналося близько 50 людей. Серед них — Людмила. Жінка бігтиме за свого 37-річного сина Дениса, який зник безвісти восени 2022 року:
"Я нічого не знаю про його долю. Я маю надію, що він живий, що він у полоні. Багато його побратимів теж ніде не значаться ні в РФ, ні в полоні. На всі акції ходжу. Я хочу, аби влада не забувала, що наші рідні у полоні, що вони потребують допомоги. Я вже не дуже фізично активна, але заради цього я витримаю".
Людмила, мати українського захисника, зниклого безвісти. Суспільне Запоріжжя
Учасники забігу на підтримку військовополонених під час підготовки, Запоріжжя, 14 вересня 2024 року. Суспільне Запоріжжя
Долучилася до марафону "Біжу за полонених Азовсталі" ще одна мати українського бійця Тетяна. Жінка чекає на сина, який зник безвісти у квітні цього року на Донеччині, після декількох місяців служби:
"17 квітня він в останнє зателефонував. Каже: "Мама, все добре, завтра йдемо на штурм, як повернусь — наберу. Ми чекали два, три дні, потім місяць. А потім чоловік пішов до військкомату, а сина немає ні в списках загиблих, ані в зниклих. Триматися допомагає віра, молитва і підтримка мого чоловіка".
Тетяна, мати зниклого безвісти українського бійця. Суспільне Запоріжжя
Учасники акції біжать на підтримку українських бранців, Запоріжжя, 14 вересня 2024 року. Суспільне Запоріжжя
За свого сина Андрія, оборонця Маріуполя та Азовсталі, бігла й запоріжанка Тамара. Бійця мали повернути на попередніх обмінах, втім не вийшло:
"Майже два з половиною роки вони в полоні. До полону мали зв'язок, але дуже рідко. Він розповідав, що було багато моментів, коли ніби янголи його вберегли. Після полону більше не було зв'язку. Ми тільки знали, що вони в Оленівці. Від побратимів, які повернулись ми знаємо де він зараз, знаю, що стан його задовільний. Ми пишаємось своїм сином, вони всі герої. Сьогодні ми біжимо за них. За всіх них".
Тамара, мати українського військовополоненого. Суспільне Запоріжжя
Фінішна пряма у забігу на підтримку уркїанських полонених, Запоріжжя, 14 вересня 2024 року. Суспільне Запоріжжя
Учасники забігу подолали дистанцію у 7,3 кілометра: маршрут розпочинався поблизу парку відпочинку "Дубовий Гай" та закінчувався у стели "Веселка", розповіла учасниця акції Стелла Орел:
"Наша мета не дати світу забути про наших оборонців, їх героїзм. Ми хочемо долучити більше людей до акції, бачимо байдужість містян, які кажуть, що це не приносить результат. Ми вважаємо, що результат є. Повільно, але обміни є. Наші захисники гинуть у полоні від ран, не витримують катувань. Всі мають почути про це, всі мають знати. Наша мета — боротися кожного дня. Ми будемо боротися до останнього".
Стелла Орел, волонтерка. Суспільне Запоріжжя
Учасники акції на підтрику українських полонених після забігу, Запоріжжя, 14 версеня 2024 року. Суспільне Запоріжжя
