За інформацією: Суспільне Полтава.
У Полтаві демобілізований разом із командою створює симулятори зброї для військових. Ці системи багаторазові.
Про це Суспільному розповів керівник проєкту Дмитро "Спікер".
Виробництво симуляторів зброї дорогвартісне та вимагає значних витрат часу. Суспільне Полтава
Дмитро з позивним "Спікер" воював у перші два роки російсько-української війни. Згодом він став інструктором у своєму батальйоні. Свій досвід чоловік застосував при створенні симуляторів протитанкових та зенітних систем для навчання. Нині такі розробляє із командою.
Перші зразки почали працювати у військах, починаючи з 2016-2017 років у тестовому режимі. Але треба розуміти, що в період до 22-го року це була дивна війна. Тобто, це були проєкти, випробування, експерименти.
“Макет” зброї створюється і вдосконалюється вручну та за допомогою автоматичних систем. Суспільне Полтава
За словами Дмитра, все, що вони напрацювали за цей період до 2022-го року, відразу пішло в роботу. Спершу це були мінімальні комплекти для того, щоб із бойової зброї зробити симулятор за допомогою Android-пристроїв.
Окрім гранатометів, із відносно простим програмним забезпеченням ми поступово перейшли до більш складних продуктів. І станом на тепер ми фактично є основними постачальниками ПТРК "Джавелінів" в Україні. Це прямо дуже складна річ, багатоскладова, багатокомпонентна.
За словами Дмитра, виготовляють також імітатори РПГ-7 та РПГ-22.
Як для нас, для ініціативної групи, яка у волонтерському порядку почала все це розробляти, так, це дуже затратно. Тому що це, у першу чергу, затрати часу, це постійні витрати на пошук технічних рішень, тому що всі компоненти, які ти хочеш впровадити у цю систему, їх треба протестувати. Якщо тобі підійде хоча б 5% від того, що ти протестував, це дуже добре, а решта – лягає у копілку вартості розробок.
Майстерня розробки військових симуляторів. Суспільне Полтава
Аби розробити симулятор РПГ, потрібно пів року роботи досвідченій команді та кілька мільйонів гривень. Спершу збирається інформація про цю зброю. Потім створюється так званий "макет", який удосконалюється. Після вдалого випробування передсерійного зразка створюється пробна виробнича партія. І тільки потім – повноцінне виробництво.
Якщо ми говоримо про економічний ефект взагалі, як для держави, це – мізерно малі кошти. Вартість пострілу навіть з дешевої системи, такої, як оцей РПГ-7, тобто одна бойова граната, один постріл на полігоні нам обходиться мінімум в 300 доларів. Тобто, умовно кажучи, за один польовий день один батальйон вистрілює прям на мільйон гривень.
На такому симуляторі можна робити безлімітну кількість пострілів. Аби реалізувати проєкт, отримали ґранти від держави. Також допомагали побратими.
