За інформацією: Суспільне Вінниця.
Звільнені з полону оборонці. Суспільне Вінниця
Під час спільних зборів з оборонцями він розповів про аспекти відновлення.
"Щось бентежить — обов’язково про це кажіть. Тут є лікарі, є психологи. То є фахівці, завдання яких вам максимально допомагати".
Коли починає звучати гімн України, захисники кладуть долоні, кулаки на груди і починають його співати.
Звільнений з полону Олександр Кисіль розповів, що не забув гімн за три роки, бо то своє рідне, хоч за ґратами тричі на день змушували виконувати гімн РФ.
"Дали гімн РФ вчити, щоб ми співали після підйому, після дев'ятої ранку і після відбою — тричі на день".
Звільнені з полону оборонці. Суспільне Вінниця
Олександр — морпіх. У 2021 він підписав контракт, служив у 36 бригаді. Повномасштабне вторгнення РФ зустрів на околицях Маріуполя. В полон потрапив 12 квітня 2022 року.
"Нам не дозволялося голову підіймати, ми ходили лише напівзігнуті, руки за спиною, пальці широко. Якщо щось не виконуєш, вибігаєш на обшук. Стаєш на "зірку", руки до стіни. Шокером по ребрах, шокером по ногах, по голові. Був у нас хлопчина Дмитро Дулін. У нього татуювання було своєї бригади, ще з 2014 року. То йому його випалювали, змушували, щоб він його здирав", — розповів Олександр Кисіль.
Звільнені з полону оборонці. Суспільне Вінниця
Олександр Ткачук — теж морпіх з 36 бригади. В полон він потрапив у 20 років. Нині йому 23.
"Не сподівався, що мене заберуть на обмін. Зізнаюсь, було важко, що зі всієї камери, їду лише я, а мої друзі залишаються там", — сказав Олександр Ткачук.
20-річний захисник Микита Шуманський родом з Одещини. Суспільному він розповів, що у полон потрапив на Донеччині, тоді йому було 19. На верхній щелепі у військового передніх зубів майже немає.
"Були в полоні такі моменти, що били по обличчю, вибивали зуби. Ось так підходили — і з ноги, якщо щось не те зробив, зайвий рух. Підходили і з коліна, з ноги вибивали. Лупцювали, за те, що контрактники, пішли добровільно служити. Навіщо пішли? Самі наступили", — розповів Микита.
У російському полоні він пробув 9 місяців.
"За 9 місяців разів чотири були прогулянки. По дві хвилини під електрошокерами, під дубинками. Цілий день стояли, сиділи лише, коли сніданок, обід, вечеря. 20 хвилин. Все по команді. Туалет по команді. Як казали хлопці, це сувора колонія для тих, кого засудили на довічне".
Звільнені з полону оборонці. Суспільне Вінниця
Олександр Кисіль розповів, що три роки полону — це вічність. З його слів, він змінився і сам, і все навколо. Три роки в ізоляції далися взнаки.
"Я сильно постарів. Багато здоров’я залишив у полоні. Друзів лише вчора познаходив у соцмережах. Нікого не впізнаю, наче інші люди. Шкода лише, що за кордон повиїздили. В полоні ніякої інформації зовсім не було. Я думав, що, якщо три роки Україна воює, то всі готові захищати свою країну", — сказав Олександр Кисіль.
Зараз оборонці готуються до зустрічі з рідними, звикають спокійно засинати і радіють, що нарешті вдома.
"Головне завдання виконав — я вижив. Щасливий, що перебуваю на території України. Я вдома", — сказав Олександр Ткачук.
"Я зустрів Великдень вдома. Я настільки щасливий, що неможливо передати", — розповів Олександр Кисіль.
"Навіть не можу прийти до тями. Мені не віриться, що я вже вдома, в Україні", — сказав Микита Шуманський.
