За інформацією: Суспільне Полтава.
На фасаді 24-ї школи у Полтаві відкрили меморіальну дошку головному сержанту другого штурмового взводу сотні "Білі демони" 49-ї ОШБ ЗСУ "Карпатська Січ" Володимиру В'язуну. Військовий служив в АТО, після 24 лютого 2022-го повернувся на службу добровольцем. У Володимира залишилась дружина та син.
Про це розповів Суспільному колишній директор школи Сергій Дудко.
Ким був сержант Володимир В'язун
Полтавець Володимир В'язун був випускником школи № 24. Після 9-го класу навчався у Кременчуцькому ліцеї з посиленою військовою підготовкою, потім — в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. З дитинства мріяв стати військовим, розповів дядько воїна — Андрій Гонто̀вий.
"Це його життя було. Володимир, він мені час від часу бувало телефонував і каже: "Та в нас в третій сотні є іноземці, казали "добре воюєте". То і він цією справою жив, в нього воно було в душі, це його було, його рідна справа. Він родився, прийшов в цей світ захищати дітей, захищати всіх українців", — розповів рідний дядько Володимира Андрій Гонтовий.
Портрет Володимира В’язуна. На службі воїн мав звання “В’язь”. Суспільне Полтава
"Ми пам’ятаємо Володимира В’язуна, тому що він зростав без батьків, його виховувала бабуся. І ми школою сприяли його вихованню, як і має бути. Він був активним учасником усіх заходів. Ми заснували в школі "Козацьку республіку", в нас було багато національно-патріотичних заходів, ми постійно брали участь в дитячій національно-патріотичній грі "Сокіл". І Володимир був активним учасником в таких заходах, разом з однокласниками. Був таким живим, ніколи не сумував, завжди жартував. З ним було весело в колективі і його любили однокласники, він завжди був в центрі уваги", — додав колишній директор школи №24 Сергій Дудко.
У Володимира лишився п’ятирічний син, дружина, дядько та бабуся. 2024-го року в Полтаві вулицю Кагамлика перейменували на честь Володимира В’язуна.
Яким згадують Володимира В'язуна друзі та рідні
"Коли йому там давали деякі дні відпочинку, відпустки він завжди приходив до школи, до класного керівника, зустрічався із друзями. Володимир раніше разом служив з нашим іншим випускником. Потім доля їх розвела, і вони часто телефонували мені казали: "Сергій Григорович, дякуємо, ми отримали все". Фотографію пришлють, сфотографувалися там на фоні прапора – вислали. Потім ми відіслали їм посилки із малюнками дитячими, вони завісили всю стіну малюнками. Знову з прапором сфотографувалися і вислали. Отаке активне було спілкування", — продовжив колишній директор школи №24 Сергій Дудко.
"Володимир, як людина в приватному житті був, ну дуже добра людина. Скромна людина, по ньому не скажеш, що він в душі воїн, що в ньому є така іскра, вогник такий, воїна. А як виявилось, це справжній патріот, справжній воїн, і в нього в душі було бути, бути воїном і йти до кінця", — розповів рідний дядько Володимира.
Дошку в пам’ять про воїна відкрили у мікрорайоні Яківці на 24 школі. Суспільне Полтава
Які нагороди має Володимир В'язун
За життя Володимир нагороджений "Золотим хрестом" Головнокомандувача ЗСУ, відзнакою "Захиснику України", іменною холодною зброєю "За вірність Українській нації", нагрудним знаком "Ветеран війни" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.
"Я з ним розмовляв, він казав: "Я буду до кінця, моя задача — це, щоб жодного ворожого чобота російського на нашій землі не було. Я хочу в морі покупатись, я хочу побувати в Криму". Це була його ціль така", — додав Андрій Гонтовий.
Коли загинув Володимир В'язун
Загинув військовий поблизу села Макіївка Луганської області від осколкового поранення несумісного з життям. Поховали бійця на Затуринському кладовищі поблизу Полтави.
