За інформацією: Суспільне.
На Миколаївщині тривають дискусії щодо проєкту розширення Ташлицької ГАЕС. На думку екологів, підняття рівня Олександрівського водосховища може погіршити якість води в Південному Бузі та негативно вплинути на місцеві флору і фауну. Водночас проєкт не передбачав будівництво водогону з Нової Одеси.
Як наявність двох обʼєктів на річці може вплинути на екологію кореспондентам Суспільного розповів голова правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Добудова Ташлицької ГАЕС із підняттям рівня Олександрівського водосховища з 16 метрів до 16 метрів і 90 сантиметрів – проєкт НАЕК Національна атомна енергогенеруюча компанія."Енергоатом", який дозволить збільшити виробництво електроенергії та зрошення сільськогосподарських земель на Миколаївщині, про що йдеться на сайті компанії.
Ташлицька ГАЕС. Фото: Світлани Кльосової/Суспільне Миколаїв
Але вже понад 20 років ця ідея залишається лише проєктом. У 2021 році навіть обговорювали варіанти підвищення води до 20 метрів 70 сантиметрів.
Навесні 2025 року представники Енергоатому організували громадські слухання та розробили новий звіт з оцінки впливу проєкту на довкілля, але його розкритикували екологи. Зокрема, за словами Олексія Василюка, проєкт поставив під загрозу зникнення рослин, занесених до Червоної книги України та категорії "Уразливі види" Європейського червоного списку.
"Це мерингія бузька і гвоздика бузька. Вони ростуть тільки тут, але є європейським пріоритетом охорони. Тому, якщо їм нашкодити тут, вони в принципі зникнуть у всьому світі. Чим вище піднімається рівень води, тим більше випаровується води ближче до стінок каньйону, на яких ростуть ці рослини, і вони просто гинуть".
Природний парк “Бузький Гард” на Миколаївщині, липень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
З підняттям рівня води водосховища буде затоплена частина парку "Бузький Гард". Це нашкодить мігруючим птахам, додає Василюк.
"Острови ті ж самі на річках – це те, що дійсно потрібно птахам, щоб просто зупинитися там, де немає людей, де можна переночувати і знайти собі їжу. Але якщо річка буде настільки затоплена, що залишаться лише дві відвісні стінки, жодна зграя птахів не зможе на них зупинитися", — розповідає голова правління.
Також, за його словами, у Бернській конвенції вже порушили справу проти України. Тож країна перебуває на особливому контролі. Дотримання цієї конвенції є одним із основних пакетів євроінтеграційних вимог до України.
Національний природний парк “Бузький Гард”. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Розширення ГАЕС, каже екологиня Інна Тимченко, вплине й на якість води в Південному Бузі, збільшуючи її солоність та закаламученість. Це може призвести до катастрофічних наслідків і знищити наявну екосистему, що також позначиться на господарській діяльності. В проєкті також не врахували будівництво водогону з Нової Одеси.
"Водосховище Олександрівське розташоване вище за течією, і всі території та акваторія, що нижче за течією, будуть під впливом процесів, які відбуваються вище. Тобто, якщо там забирається більше води, менше води скидається вниз. Води стає менше, і вона стає гіршої якості. За один-два роки може нічого не відбутися, а далі, звісно, стан води буде погіршуватися", — говорить екологиня.
Узбережжя Південного Бугу, Миколаївщина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Але за останні 13 років моніторингу визначено, що, попри роботу ГАЕС, Південний Буг відповідає стандартам джерела водопостачання, розповідає начальниця офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан.
"БувриСпеціальні споруди на річках, які використовуються для регулювання водного потоку., які розташовані на річках, контролюють питання повноводності, розроблені режими скидів каскадів водосховищ і все інше. Також, для підтримки повноводності в річці Південний Буг, Державне агентство водних ресурсів розробило обмеження для водокористувачів", — каже Наталія Жадан.
Шина на березі річки у Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Це дозволило зменшити обʼєми водозабору в басейні Південного Бугу більш ніж у чотири рази. Сам же водогін також може вплинути на екосистему річки, говорить екологиня Тимченко.
"Там має бути захист — якісь решітки, щоб риба не потрапляла далі до водогону. Якщо ці рівні захисту будуть, вплив буде не таким високим".
Такі системи захисту є, каже голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин.
"Всі заходи, необхідні для захисту риб, передбачені. Це й решітки, й багато іншого, що має бути на такому обʼєкті. Бо максимальний забір води, який може бути — це 170 тисяч кубів на годину", — говорить Сухомлин.
Окунь звичайний. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Враховані також робота та можливе розширення ГАЕС.
"Там побудований канал, з якого зараз забирається вода. Прокладені труби в каналі, і цей канал фактично зменшує можливі негативні впливи від роботи гідроелектростанції. У проєкті було передбачено будівництво очисних споруд для міста другою чергою. Вони розраховані на 120 тисяч кубів води, необхідних Миколаєву".
Змонтувати та ввести в експлуатацію очисні споруди планують уже в березні 2026 року.
Відповідно до висновку Інституту водних проблем і меліорації, будівництво нового магістрального водогону за конструктивними та технологічними параметрами, а також за обʼємами забору води, не вплине на водопостачання інших міст, санітарний стан і екосистему малих річок басейну Південного Бугу.
Вода у річці Південний Буг. Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Інша ситуація з ГАЕС. Проєкт розширення Ташлицької гідроакумулюючої електростанції наразі Міністерство довкілля не погодило. Ще раніше, восени 2024 року, колишній міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що питання добудови Ташлицької ГАЕС може бути розглянуто лише після війни.
Що відомо про позов екологині Інни Тимченко до НАЕК “Енергоатом”
- Інна Тимченко подала позов у вересні 2023 року. Вона вимагає зобов’язати "Енергоатом" знизити рівень води в Олександрівському водосховищі. Крім того, жінка наголошує, що варто заборонити добудову Ташлицької ГАЕС, що передбачає підвищення рівня води у водосховищі до позначки "20,7 метра".
- На судовому засіданні 25-го червня 2024 року представник Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" Андрій Кравченко заявив, що сторона відповідача позов не визнає повністю. Територія площею 27,7 гектара, яка вказана у позові, як землі природно-заповідного фонду, за словами відповідача не входять до складу національного природного парку "Бузький Гард". А територія регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" досі не відведена у натурі на місцевості.
- 7 листопада 2024 року в Южноукраїнському міському суді продовжили розгляд позову екологині Інни Тимченко до НАЕК "Енергоатом". Суть позову — зобов’язати "Енергоатом" знизити рівень води в Олександрівському водосховищі та заборонити підприємству добудову Ташлицької ГАЕС.
