За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Різа Омеров з молодшим сином. Facebook/Наріман Джелял
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял поділився подробицями про першу зустріч сім’ї кримського політв’язня Різи Омерова після п’яти років його арешту. Вчора, 27 серпня, родина змогла вперше за цей час побачитися з Омеровим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це він повідомив у Facebook.
"Мати Різи Лемара ханум, дружина Севіля та чотири сини — дванадцятирічний Імран, десятирічний Сулейман, семирічний Ахмад і п'ятирічний Іса проїхали понад дві тисячі кілометрів на автомобілі, щоб скористатися правом на стандартне триденне побачення в стінах виправної колонії строго режиму", — розповів Джелял.
Севіля розповіла, що їх подорож тривала близько півтори доби, включаючи п’ятигодинне очікування на вході до колонії, особистий та речовий огляди.
Молодший син Іса, який народився після арешту Різи, вперше побачив батька під час цієї поїздки. Спочатку хлопчик вагався, але згодом обіймав батька та цілував його. Під час зустрічі у молодшого сина піднялась температура.
"Він спочатку не хотів йти до Різи, але я пояснювала, що це твій тато, і через деякий час Іса обіймав батька, цілував очі, обличчя", — додав Джелял.
Діти Різи Омерова. Facebook/Наріман Джелял
Також він нагадав, що Різа Омеров був затриманий 10 червня 2019 року за звинуваченням у тероризмі, що було сфабриковане ФСБ. Він отримав 13 років колонії суворого режиму, включаючи два роки в’язниці.
"Нас було семеро людей у двох кімнатах і всього чотири ліжка. Але не це мене, вразило. Я з жахом відчула, що означає перебувати у тюремних стінах. Наскільки важко це витримати. Знати, що тебе потребує твоя сім'я, твої діти і не мати можливості подбати про них", — наголосив перший заступник голови Меджлісу.
За його словами, діти, зокрема Сулейман, який був особливо прив’язаний до батька, переживали труднощі через відсутність Різи. Сулейман, як наголосив Джелял, раніше любив збирати пазли з батьком, але перестав це робити після арешту. Він благав, щоб батько повернувся додому.
"Він не витримав, ридаючи благав, щоб батько повернувся додому з ними. Не витримав і Різа", — додав Джелял.
Джелял згадує про Різу як про добру, спокійну людину, яка, попри важкі умови, залишалася стійкою та віруючою. Також він розповів, що Різа не любив говорити про особисте, але було видно, як важко йому було через відсутність контакту з родиною.
Севіля повідомила, що Різа страждає від кашлю та шкірних проблем, але йому відмовили у передачі кураги та меду.
Джелял підкреслив, що ця зустріч була важливою подією для родини, і висловив сподівання на повернення Різи додому та справедливу відплату тим, хто завдав шкоди невинним людям.
Що відомо про Різу Омерова
Кримського татарина Різу Омерова засудили до 13 років ув'язнення, з яких перші два роки він мав провести у в'язниці Мінусинська, а потім його мели перевести до колонії. За російським законодавством, час утримання під вартою до набрання вироком законної сили має зараховуватися до терміну покарання.
У жовтні минулого року Омеров подав позов щодо трирічного утримання в слідчих ізоляторах. Захист та сам засуджений підрахували, що переведення в колонію з менш суворим режимом мало відбутися ще в травні 2023 року.
Нещодавно окупаційний Білогірський районний суд у Криму задовольнив позов Омерова проти Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) Росії. "Суддя" Наталія Зінченко визнала дії ФСВП щодо обчислення терміну перебування Омерова у в'язниці неправомірними.
Що відомо про білогорську групу у справі Хізб ут-Тахрір
Айдера Джапарова, Енвера Омерова і його сина Різу затримали 10 червня 2019 року. У січні 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Енвера Омерова винним в організації терористичної організації Хізб ут-Тахрір, Різу та Айдера — в участі в ній. Енверу Омерову призначили 18 років позбавлення волі, Різі Омерову — 13 років. Обидва мали провести у в'язниці перші три роки терміну.
10 березня 2022 року апеляційний військовий суд у Власісі підтвердив рішення першої інстанції. У листопаді 2023 року касаційний суд також не змінив вирок фігурантам білогірської групи Хізб ут-Тахрір.
Адвокати наголошували, що в суді першої інстанції та апеляційному суді свідків у цій кримінальній справі допитали "з грубим порушенням кримінального закону" — їхні особи безпідставно засекретили, а слідство та обвинувачення жодного разу не надали вагомих доказів, чому це було необхідно. Учасники справи називали своє переслідування "ланкою у великому ланцюзі переслідування кримських татар за національною та релігійною ознакою".
18 липня 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав Росію звільнити всіх українських політв'язнів, включно з фігурантами білогірської групи. Правозахисники в Україні та Росії визнали їх політичними в'язнями і вимагали їхнього негайного звільнення.
Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий „всесвітній халіфат“. Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.
