За інформацією: Суспільне.

Майстриня Тетяна Федосенко з виробами. Суспільне Ужгород/Міла Мороз
Майстриня Тетяна Федосенко виготовляє різдвяні зірки та маски кози для вертепу. З початком вторгнення вона переїхала з Києва у Мукачево і заснувала свій бренд сувенірної продукції в етностилі, місія якого — відновлення та популяризація українських традицій. Більше читайте в матеріалі Суспільного.
Тетяна Федосенко — дизайнерка, майстриня зі звіздарства, членкиня спілки народних майстрів України, підприємиця, мама трьох доньок. У Мукачеві виготовляє зірки та маски для вертепу та інші авторські вироби, які розповідають про українську культуру.
"Це мої улюблені маски. Мої улюблені, а також дітей і дорослих. Маска Кози є в різних кольорах. Ми з сестрою зробили вертеп, вона написала сценарій, я намалювала маски інших персонажів, тримаючи свою лінію в малюванні. І хочу сказати, що я знайшла майстра, який мені робить підшипник, і я оформляю це — зірка дуже швидко крутиться. Це можна сказати, що моє авторство", — поділилася майстриня.

Маски кози. Суспільне Ужгород/Міла Мороз
Мама Тетяни — родом із Закарпаття. Тетяна розповіла, що це надало їй силу, коли переїхала сюди: "З початком війни ми опинилися в Мукачеві, тому що тут служить мій чоловік. Я не знайшла роботи, реалізації своєму напрямку. Я проводила майстер-класи з мотанки, з писанки. І за який час приїхала моя донька і сказала, мама, тобі треба просто вийти в інтернет. Кажу їй, як виходити в інтернет, я не знаю, не вмію. І вона зробила мені інстаграм-сторінку, я почала викладати туди мої роботи, зірки, маски. В умовах війни, коли у нас виріс запит на наші традиції, на пізнання себе, я отримала величезний запит на мою творчість".
Перед святами Тетяна Федосенко наймає собі помічників та помічниць серед переселенців.
"І навіть у високі сезони мені вдалося себе оточити переселенками, які працюють швачками, художницями. І столяр у мене, пан Валерій з Енергодара. Нас було біля 12 людей, у сезон високий, ми малюємо, шиємо, ріжемо. Є можливість і заробітку, і реалізації своїх творчих здібностей", — додала дизайнерка.
Тетяна Федосенко пояснила, що різдвяну зірку використовували у вертепі:
"Починався піст різдвяний, збиралися ватаги, ділилися на команди, писали сценарії, готували одяг. І, звісно, найважливішим атрибутом вертепу була різдвяна зірка. Обирали ведучого, березу, звіздаря, який міг нести зірки, тому що зірки іноді були дуже великі. Береза стукав в двері, відчиніть, господарі дозвольте заколядувати, їх впускали і за їхній труд, за їхнє слово, божі служеньки діставали винагороду: цукерки, горішки і, звісно, грошики. І це було дуже почетно впустити до себе вертеп. Господар знав, що якщо він впустить вертеп додому, то рік наступний у нього буде дуже заможний і щасливий".

Різдвяні зірки. Суспільне Ужгород/Міла Мороз
Першу зірку майстриня створила понад 15 років тому, коли її старша донька Дарина вчилася у початковій школі.
"Це було свято, я хотіла розповісти всім про Різдво, а не про Діда Мороза і про Святого Миколая. Зробили ми за вечір з чоловіком зірку. І я на очах учителів старшого віку побачила сльози. Тоді мене це дуже сильно зачепило, що ж так їх засмутило, чи порадувало. І я зрозуміла, що у них величезний час був вирізаних цих традицій, які були в забороні, і ці сльози радості, коли вони побачили це Різдво, тому що воно відроджувалося. Мені здалося, що це моя маленька місія, чоловік і діти мене в цьому підтримали — ми почали робити зірки", — розповіла Тетяна.
Пізніше Тетяна Федосенко відкрила для себе майстра Івана Приходька, його нині вже немає в живих.
"З паном Іваном Приходько ми познайомились при музеї Гончара на ярмарку. І коли ми відвідали його господу, він настільки нам глибоко розповів про традиції, про маски, як він їх робить, ким він надихався, як він пройшов свій шлях. Я зрозуміла, якщо я хочу нести це далі мені потрібно спілкуватися саме з майстрами, знаходити їх і бути в курсі глибин цієї теми", — додала майстриня.

Іван Приходько.
Дизайнерка поділилася, що остання з зірок, яку вони зробили, це зірка Чубарая. На честь загиблого воїна Андрія Чубарая, однокласника її доньки: "Я дізналась про цю трагедію вже, коли ми знімали відео, ми з батьками, я взяла у них дозвіл, назвали цю зірку. І це на честь загиблих воїнів і захисників, і захисниць, які віддали своє життя за нашу незалежність і Україну".
З червня цього року донька Тетяни Дарина також долучилась до Національної Гвардії України.
"Через її фото і відео світ, можна сказати, підписники побачили мою роботу, тому що раніше я не знала, що таке інстаграм, як їм ним користуватися. І вона також пішла служити. Молимося за неї, чекаємо перемоги і повернення всіх наших хлопців, дівчат, жінок, чоловіків, всіх наших і перемоги", — розказала Тетяна Федосенко.

Тетяна Федосенко з донькою Дариною. Тетяна Федосенко
Тетяна Федосенко постійно спілкується з іншими майстрами. За її словами, вона переживала як її приймуть звіздарі Львівської області, Львова.
"Автори книги "Творці різдвяних звізд" Дарія Ковальчук, Надія Дзвоник, Юлія Грізлюк і Богдан Новак, це ті люди, з ким я познайомилась на ході звіздарів і зараз відвідую її кожен рік. І цього року 28 грудня вона також відбудеться. Це неймовірні потужні люди, які вболівають за традиції, за їхнє відродження", — додала майстриня."Завдяки ним Україна та світ побачили Мацьківську зірку, яка увійшла до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Її відновили з Надсяння переселенці, які були депортовані з своїх земель. І цю зірку привезли тільки в пам'яті, розумієте, в серцях і на світлинах. Вони її відродили. До речі, цю зірку пан Богдан Новак зробив для мене. І елементи ми робили разом, коли я до нього приїхала відвідати, щоб дізнатися якомога більше. Цю зірку дуже люблю. У мене народився слоган "Різдвяну зірку в кожну домівку", — повідомила Тетяна.
Дизайнерка доповнила, різдвяна зірка повинна бути в кожній хаті, в кожній родині: "Коли родина сідає творити, готуватися до вертепу, йде передача інформації від старшого покоління молодшому. Це єднання, це зростання духовне, і найважливіше — це зв'язок з творцем. Тому що зірка — це не просто атрибут, це та різдвяна зірка, прототип тієї Вифлеємської, яка засвітила на небі і показала шлях народження Ісусика".
