За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Володимир Мазурик. Facebook/Галицька територіальна громада
Володимир Мазурик з Івано-Франківщини з 2015 року брав участь в АТО/ООС. На початку повномасштабного вторгнення він воював на Житомирщині, Київщині, Миколаївщині та у Бахмуті, де був важко поранений і втратив зір. Зараз чоловік — вдома на реабілітації.
Історію бійця розповіли на Facebook-сторінці Галицької громади.
Володимир Мазурик народився у 1994 році у селі Залуква Галицької громади. Зараз з дружиною живуть в Івано-Франківську.
"Свій військовий шлях я розпочав ще у 2015 році, коли брав участь в АТО. Воював у складі 96 зенітної ракетної бригади. Пройшов дві ротації у зоні бойових дій. По закінченні контракту демобілізувався", — каже Володимир Мазурик.
Володимир Мазурик з побратимами. Facebook/Галицька територіальна громада
Чоловік працював на цементно-шиферному заводі у Ямниці, був начальником зміни.
19 листопада 2021 року підписав контракт з 14 окремою механізованою бригадою імені князя Романа Великого.
"О 5:00 24 лютого підняли нас по тривозі. Всі думали, що це — навчання. Але то був початок повномасштабного вторгнення. І тоді почалося: спочатку — Житомирська область, потім — селище Макарів Київської області. Ви знаєте про початок війни — було важко з усім. Їхні "орлани", а згодом вже — авіація, літали під Києвом, як у себе вдома. У нас вже були й "двохсоті", і "трьохсоті", — згадує Володимир Мазурик.
Сон українського бійця. На фото — Володимир Мазурик. Facebook/Галицька територіальна громада
Коли армія РФ скинула на розташування підрозділу 500-кілограмову бомбу, боєць отримав перше поранення. Після лікування він повернувся у частину — у село Партизанське Миколаївської області. Згодом Володимир Мазурик воював на Харківщині.
У Бахмуті був важко поранений. Рідні його відшукали в обласній клінічній лікарні імені Мечникова у Дніпрі.
"Я нічого не пам’ятав. З розповідей побратимів дізнався, що ворожий танк прямим ударом з 200 метрів вдарив по нашій БМП. Командир відділення одразу загинув, я був тоді його заступником. Тоді рідні довго не могли мене знайти", — говорить Володимир Мазурик.
Володимир Мазурик. Facebook/Галицька територіальна громада
Чоловік переніс чотири операції. Дві з них — за кордоном. Володимир тоді втратив повністю зір та частину черепа. Після Дніпра лікувався у госпіталях Львова та Ужгорода.
У Львові долучили до консультацій найкращих окулістів, перевели бійця у приватну клініку і відновили 15% зору на лівому оці. Праве око лікуванню не підлягає. Всі операції були безоплатними.
Згодом Володимир Мазурик лікувався в Італії. Зараз боєць — вдома на реабілітації. Він демобілізований, має першу групу інвалідності довічно.
Володимир Мазурик. Facebook/Галицька територіальна громада
"Має багато нагород, проте не хизується ними й не вважає за якесь досягнення. Адже в Україні зараз тисячі людей, які, попри свої звитяги на полях боїв, намагаються почати заново жити у державі, за яку віддали своє здоров’я. І людям ще треба багато зробити для того, аби прийняти у свій світ справжніх героїв з їхніми болями та потребами, з їхніми історіями", — йдеться у дописі.
Володимир Мазурик каже, що "нашому суспільству ще важко призвичаїтися до того, що людина може не бачити, може не чути або не може дати собі ради фізично. Над цим ще треба довго працювати. І це дуже прикро".
