Пройшла понад 250 км: історія волонтерки, яка подолала шлях з Вінниччини до Хмельниччини, щоб зібрати гроші для ЗСУ

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Волонтерка Юлія Панкевич, жовтень 2024, Хмельниччина. Юлія Панкевич

Волонтерка Юлія Панкевич пройшла туристичний маршрут "Подільський шлях Святого Якова" — 14 точок-населених пунктів у Вінницькій і Хмельницькій областях протяжністю понад 250 кілометрів. Пішу подорож вона здійснила, щоб зібрати 250 тисяч гривень на дрони для військових 59 окремої мотопіхотної бригади.

Про емоції від пройденого шляху і суму, яку вдалось зібрати, Юлія Панкевич розповіла Суспільне Хмельницький.

За її словами, збір організувала в пам’ять про свого друга Олександра Смірнова, якого знала з дитинства. Він служив у 59 бригаді, загинув 11 вересня 2024 року на Покровському напрямку.

"У його стилі було те, що всі проблеми можна вирішити, тому він ніколи на них не зациклювався. Олександр був опорою і підтримкою для всього свого оточення. Хочеться, щоб пам'ять про нього жила. Він би злився, якби ми сиділи, вбивалися і плакали за ним, казав би, жити це життя і продовжувати щось робити. Олександр поліг за те, щоб Україна була вільною, і ми маємо зробити все, аби так і було".

Волонтерка Юлія Панкевич у Віньківцях, жовтень 2024, Хмельниччина. Юлія Панкевич

Юлія Панкевич розповіла, розпочинала свій шлях оптимістично, мотивуючи себе фразою: "Межі у твоїй голові". Попри те, що у кожній точці шляху, яку проходила, є підбірка місць, де можна зупинитися на ночівлю, її щоразу запрошували в гості місцеві жителі, з більшістю з яких вона раніше не була особисто знайома.

"Дуже здивували українські люди. Я знала, що вони в нас прекрасні, що наша єдність — найсильніша риса характеру. Звідкись постійно бралися ті, хто приймав мене в себе вдома, як свою дитину. Наші гарячі подільські серця — дуже велике надбання. Про них треба писати книги. Вони переймались людиною, яку ніколи не бачили, про яку нічого не чули, але захотіли їй допомогти досягти певної цілі. Тому це вони пройшли 250 кілометрів, а не я, бо без них дійшла б до свого рідного селища Браїлів і там би й залишилася".

Волонтерка пригадала, пів шляху, до міста Бар, проходила разом з дівчиною, з якою домовилась про спільну подорож через соціальні мережі. Далі рухалась самостійно. За цей час один раз доводилась ночувати у наметі, а перед зупинкою у Маліївцях блукала полем до 23 години. Зважаючи на це, за її словами, останні 50 кілометрів дороги були нелегкими.

Волонтерка Юлія Панкевич у Кам’янці-Подільському, жовтень 2024, Хмельниччина. Юлія Панкевич"Мені було дуже емоційно складно, тому що помалу збирався збір, я йшла одна, шлях був дуже довгий. Почала собі ставити питання: "Для чого це все?". Але своїм прикладом хотіла показала, що одна дівчина може дуже багато чого змінити, знов підбадьорити й надихнути людей, тому продовжувала йти далі".

За словами Юлії Панкевич, у Кам'янці-Подільському вона офіційно завершила свій шлях, але не збір. За два тижні її перебування у дорозі люди задонатили 70 тисяч гривень.

"Думаю, за цей час не вдалось зібрати 250 тисяч гривень, тому що ця сума — надто амбіційна. Це був дуже сильний стрибок вперед, щоб, як мінімум, перевершити те, що я очікувала зібрати. Люди дивляться новини, бачать викриття корупційних скандалів, вони розгублені, не знають, кому донатити, чи це допоможе. Не було надто великих сум, максимальна — тисяча гривень, а хтось надсилав і п’ять. Якщо вдалось зібрати 70 тисяч гривень, це означає, що мінімум сім тисяч людей знову повірили в те, що вони можуть щось змінити".

Юлія Панкевич разом з сином Максимом й другом Артуром Чумаченком після імпровізованого концерту просто неба у Кам’янці-Подільському, жовтень 2024, Хмельниччина. Юлія Панкевич

Волонтерка розповіла, у Кам’янці-Подільському разом з друзями організувала імпровізований концерт просто неба.

"Повз місто проїжджали мої друзі, один з них — артист Артур Чумаченко. Вони вирішили зробити мені сюрприз, підбадьорити після нелегкої дороги, тому забрали мою маму з сином з дому і привезли у Кам'янець-Подільський. Так ми всі разом зустрілися, було багато приємних емоцій. Ми стали посеред пустої вулиці у будній день, коли більшість була на роботі, але якимось дивом звідкись взялися люди, завдяки яким змогли назбирати трошки донатів у трилітрову банку".

Юлії Панкевич зазначила, буде продовжувати збір. Крім того, вона долучена до підтримки інших бригад.

Новини України