За інформацією: Суспільне Вінниця.
Звільнені з полону захисники записують пісні на професійній студії на Вінниччині. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Пісні, які записав на Вінниччині — складав у голові та співав побратимам в неволі. Занотовувати текст в неволі не було можливості.
"Я співав пісні в полоні, там в камері хлопцям і їм дуже подобалось. І я вирішив написати пісню про полон. Вони послухали деякі і сказали мені записати. Сказали, що в мене дуже гарно виходить. Ну от я і записую".
Свою пісню на студії записав і звільнений з полону військовий Ростислав. Каже, до повномасштабного вторгнення, писав музику та слова російською мовою, тепер — пише української.
"Я займаюсь музикою з 15 років. Ми з братом писали реп російською. Зараз я хочу повністю перейти на українську мову. Зараз я записував пісню, яка називається "Крилата мрія" : як потрібно йти до своєї мети, не зважаючи ні на що. Я цю пісню придумав і написав в полоні. Не записував, в голові все".
Один із оборонці записує власну пісню на Вінниччині. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Звільнені з полону оборонці зробили записи в професійній студії. Її відкрила мати загиблого війського Олександра Бевза Лариса Зозуля.
"Я від цього отримую задоволення, що я їм допомагаю. Це така одна із сторінок, що я хочу зробити і на честь свого сина. Ця студія функціонує не для однієї людини, чи міста. А для всіх. Хлопці, коли розповідають звідки вони — то вся Україна".
Студія звукозапису на Вінниччині, яку відкрили в пам’ять про Олександра Бевза. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров"Саша мій дуже любив музику. Займався музикою попри те, що не мав музичної освіти. Сам навчився грати на гітарі, сам почав підбирати електронні програми, де він писав музику. Мрії, амбітні плани — у нього все було. Але, на жаль, все забрала війна. Тому все те, що він не зробив, роблю я. І оці плани, які я роблю за сина, вони мені допомагають крокувати вперед і переживати один день, другий день. Уже понад два роки я роблю, що запланував мій син", — розповіла Лариса Зозуля.
Пісні та вірші — частина реабілітації після полону, розповів Суспільному керівник групи реінтеграції Дмитро Янталець. Усі спогади збирають для музею.
"Збирати матеріали для Національного музею історії України у 2-й світовій війні у Києві. Почали кілька років тому. Ми з колегами взяли за правило щоразу після обмінів розпитувати у наших побратимів і посестер, які повертаються з російської неволі чи вони мають, щоб виставити на загал. І тут варіанти від тюремної роби, до натільних хрестиків які вони робили під час перебування в полоні. Є історія хлопця, як він зробив натільний хрестик, який він зробив з ниток, які він витягнув з тюремної роби".
Керівник групи реінтеграції Дмитро Янталець. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Записані історії та композиції після професійної обробки передадуть Національному музею історії України у Другій світовій війні у Києві. Наразі вже передано близько сотні артефактів. Наприкінці серпня, каже Дмитро Янталець, там буде представлено всеукраїнську виставку.
