За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Представник Нацради України з питань телебачення і радіомовлення в АРК Володимир Ляшенко. КРЦ
Володимир Ляшенко – представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим. На цій посаді він рік, до його обов’язків входить, зокрема, моніторинг роботи кримських медіа. Чому казати Красноперекопськ чи Октябрське у ЗМІ не лише неправильно, а й незаконно та чи є план відновлення українського мовлення після деокупації Криму — Суспільне Крим поспілкувалося з представником Нацради.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
— Хотіла би почати розмову з висвітлення теми Криму в українських медіа. Воно достатнє, на вашу думку?
Коли наші Збройні Сили починають якісь активні дії щодо звільнення Криму, щодо знищення певних комунікацій на території Криму, тоді він з'являється на шпальтах більшості медіа. Якщо цього не відбувається, він залишається на шпальтах або в етерах тільки тих медіа, які певним чином заточені на інформацію з Криму. А так, щоб системно хтось надавав інформацію, то на загальноукраїнських медіа цього не існує.
— Чи потребують медіа, релоковані з окупованих територій, додаткової державної підтримки?
Насправді, потребують. Чому? По-перше, потрібно взагалі в законодавстві України визначити, що є медіа, які були релоковані з тимчасово окупованих територій, зокрема, з Криму. Бо на сьогодні цього визначення в законодавстві взагалі не існує. За законодавством, якщо прийняття редакційних рішень відбувається на тимчасово окупованій території, це медіа не може працювати в Україні, воно повинно змінити центр прийняття редакційних рішень, проінформувати про це Нацраду, а потім змінити редакцію на контрольовану територію.
Ми всі знаємо, що наші медіа всі приватні, фактично. І головне джерело фінансування будь-якого медіа – це гроші, які вони отримують від своєї діяльності. Релоковані з Криму медіа, які заточені на кримську аудиторію, не можуть отримувати гроші від кримської аудиторії, але їх контент заточений саме на цю аудиторію. Це робота для того, щоб тримати Крим у інформаційному фокусі, як в Україні, так і у світі. Таким медіа потрібна державна або грантова підтримка. На сьогодні цього не існує. Держава підтримує лише дитячі або літературно-культурні медіа. І то лише друковані. Повинна бути інша підтримка, вона повинна бути системною.
— Яка специфіка роботи медіа, що спеціалізуються на кримській тематиці?
Для того, щоб отримувати інформацію про Крим, потрібно мати джерела. Бажано верифіковані джерела, або такі, яким ми довіряємо. На сьогодні з цим дуже важко. Це питання безпеки: будь-яке джерело, яке працює на території Криму, не може бути публічним, бо для нього це закінчується тим, що воно потрапляє в поле зору спецслужб окупанта. І далі з ним відбувається те, що відбувалося з журналістом Єсипенком (Владислав Єсипенко, журналіст, якого окупанти затримали у Криму в березні 2021 року – ред.) або іншими журналістами, які були затримані на території Криму, в той час, коли вони там здійснювали журналістську діяльність.
— Чи достатньо ми працюємо над поширенням інформації на тимчасово окуповані території?
На сьогодні у нас немає таких каналів, щоб ми доносили інформацію, як ми доносимо її в інші регіони України. Тобто, телеканали та радіоканали недоступні.
Що можна зробити? Можна через супутник доносити або через інтернет. На жаль, Україна так і не змогла вивести на орбіту свої власні супутники і змушена користуватися тими, які надають українцям комерційні європейські компанії. На сьогодні проблема в тому, що росіяни мають свої супутники і вони їх розмістили так, що за направленості тарілки можна визначити, чи дивиться хтось на цій території українські канали, чи не дивиться. Тому це джерело має безпекові моменти.
Інший канал інформації — це інтернет. Тут у нас була платформа YouTube, яку росіяни намагаються заблокувати, зменшують швидкість отримання інформації. І вона стає незручна, оскільки технічно неможливо дивитись, сигнал не проходить і це також велика проблема. Тому на сьогодні у нас залишаються соціальні мережі, які ще не заблоковані на території Росії. Зокрема, Telegram, який популярний на тимчасово окупованих територіях. Але він має свої безпекові вади, бо ми знаємо, що Telegram — це російська платформа, яка повністю контролюється спецслужбами РФ.
