За інформацією: Суспільне.
“На користь вітропарків”: на Закарпатті депутати сільради ухвалили рішення про ділянки на полонині Руна. Фото: “Save Пікуй” | Facebook
Петиція з вимогою зберегти природу та культурну спадщину Карпат станом на 25 березня 18:30 зібрала 23 669 голосів з необхідних 25 тисяч. Автор звернення — ветеран та біолог Андрій Тупіков. Чому потрібно законодавчо закріпити недоторканність полонин та яка альтернатива існує для бізнесу — читайте далі.
"Мета петиції — привернути увагу до проблеми Карпат, особливо зараз, коли на території України триває війна. Треба зосереджувати свої зусилля насамперед на стійкості держави, а не на розбудові бізнесу для відпочинку", — розповів Суспільному Андрій Тупіков.
У петиції, яку опублікували 20 березня, Андрій Тупіков закликає подати до Верховної Ради законопроєкт про сталий розвиток Карпатського регіону із забороною суцільних вирубок лісів і масштабного будівництва на висотах понад 1000 метрів над рівнем моря. Також він просить створити нові та розширити існуючі об'єкти природно-заповідного фонду — зокрема кілька заказників і національних природних парків.
Окремо ветеран звертається до президента як голови РНБО з вимогою скликати засідання Ради нацбезпеки через екологічну загрозу в Карпатах.
Читати ще
Читати ще
З п’ятої спроби на сайті ОП опублікували петицію про збереження природи та культурної спадщини Карпат
Полонина Руна. Getty Images
Доцентка Ужгородського національного університету, кандидатка біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук розповіла Суспільному, українські Карпати — це територія особливого природоохоронного інтересу для всієї Європи, адже саме тут проходять основні міграційні шляхи птахів з Півночі до Африки. Окрім того, будівництво змінить ландшафт.
"У нас для того, щоби підключити електростанцію, потрібно будувати абсолютно нові дороги, вирубувати гектари лісів, будувати лінії електропередач, знову вирубувати гектари лісів. Тобто це надзвичайно важкі проєкти, які завдають серйозного впливу на дику природу. Ну ризиків є дуже багато. Є ризики, які пов'язані із зсувами, і з повенями, ризики втрати біорізноманіття — це в першу чергу. Ну і ми відчуємо, що ми втратимо досить великі площі природних екосистем. Це ми відчуємо дуже швидко", — додала вона.
За словами екологині, розвивати енергетику можна без шкоди для природи. Є альтернативні місця визначені на основі відповідних екологічних і вітроенергетичних критеріїв. Такі об'єкти можуть будуватися з мінімальною шкодою на довкілля.
"От ми можемо бачити зараз проєкт на Волині. Тому що вони збудовані в агроландшафтах. Легкий під'їзд, швидко можна вирити котловани, підвести комунікації, встановити, запустити", — повідомила Оксана Станкевич-Волосянчук.
Полонина Руна. Беата Курутс
Юристка Ярослава Івашко доповнила, петиція є дієвим інструментом розголосу та офіційного реагування з боку держави: "Тобто відповідь має бути гарантована, однак орган влади не зобов'язаний приймати радикальні якісь рішення щодо заборони забудови чи якихось дій. Коли вже петиція набирає 25 000 голосів, така петиція була адресована президенту України. Тобто він зобов'язаний поставити на розгляд таке питання, а також надати вмотивовану відповідь громадянам".
"Захист таких територій, він можливий лише комплексно. По-перше, треба звертатись до комісії для проведення перевірок щодо впливу на довкілля. По-друге, звичайно, громадський контроль. Без нього нікуди, тому що завдяки громадському контролю такі питання будуть гостро порушуватися і під пильним контролем уже оцінюватися. Також потрібно звертатися до суду щодо подання заяв про забезпечення позову і таким чином можна зупиняти певне будівництво або вже порушення захисту довкілля", — додала вона."Якщо ми зараз імплементуємо всі ті норми природоохоронні, які від нас вимагаються в рамках євроінтеграції, то ми побачимо, що діяльність, яку наразі розгортають, у високогірній частині Карпат, її буде неможливо взагалі там провадити. Але все ж таки мета петиції — розробити законопроект, в першу чергу, який би комплексно міг захищати ці території і визначати чіткі умови використання цих територій", — розказав Андрій Тупіков.
