За інформацією: Суспільне Полтава.
Полтавка Світлана Амандурдиєва чекає з полону свого брата Сергія. Чоловік на службі із 2016-го. Його вважали зниклим безвісти, але сестра змогла з’ясувати, що він перебуває у полоні.
21-річна Світлана Амандурдиєва проживає у Полтаві. У російському полоні у неї перебуває брат — 28-річний Сергій. Родом він з міста Первомайськ Миколаївської області.
"Різниця у нас вісім років, дитинство було дуже-дуже дружнє. Ми з ним як нерозлийвода були. Поки він не одружився, поки я не знайшла собі чоловіка, то ми завжди були усюди разом", — розповіла Світлана.
Полтавка Світлана Амандурдиєва чекає з полону свого брата Сергія. Суспільне Полтава
Чоловік пішов на службу 2016-го, спочатку був на строковій службі, а потім підписав контракт. Рік воював у зоні АТО на Луганщині. Після цього на фронт потрапив 2024-го, а 12 червня зник.
"Підходить до мене сусідка з якимось папірцем. Каже: "До вас приходив військкомат". Сусідка мені передає, що він безвісти зниклий. І вона каже: "Ну, ти розумієш, що безвісти зниклий — це все одно, що "двохсотий», що його вже немає". Я кажу: "Ну, пані, ви трохи думаєте, що ви кажете". Сказали передзвонити. Я передзвоню, а в мене вже все трусить".
Сергій Амандурдиєв під час служби. надане Світланою Амандурдиєвою
У ТЦК та СП Світлані повідомили, що її брата вважають зниклим безвісти після того, як він пішов на бойове завдання. Це сталося поблизу села Новомихайлівка на Донеччині.
"У мене було дуже сильне передчуття, що він живий. Один раз він мені приснився, коли він стоїть в підвальному приміщенні у військовій формі, дивиться на мене зі зв'язаними руками і просто мовчить. І я тоді встаю і кажу, що знаю те, що він живий", — розповіла сестра військового.
Сергій у полоні. надане Світланою Амандурдиєвою
Світлана шукала Сергія через соцмережі, зокрема, писала дружинам воїнів, з якими він був на завданні. Брата вона впізнала на фото на одній зі сторінок і з’ясувала, що він у полоні. Дівчина розповіла:
"Я впізнала його по очах, бо в нього очі якісь такі яскраві, голубі, зелені. Ми виходили на мітинги, що мама у своєму місті, що тут по Полтаві, коли мітинги, я, буває, виходжу. Як дівчата їздять у Київ на мітинги, кожного разу є запис на Координаційний штаб, де ми кожного разу штурмуємо за Чечню, щоб про неї не забували".
Фото з полону Світлана знайшла у соцмережах. надане Світланою Амандурдиєвою
Після того Світлана бачила його на кількох відео, які знімали з українськими військовими у полоні. Так і підтвердила, що Сергій перебуває у Чеченській республіці в РФ.
"Їх там було дуже-дуже багато, напевно десь чоловік так 100, десь 150. До них приїжджає Кадиров і каже, що "Я вас поставлю на дах, ви будете просто стояти як щити, якщо буде щось летіти".
Мати Світлани і Сергія на акціях на підтримку військовополонених. надане Світланою Амандурдиєвою
Сергій вийшов на зв’язок із рідними один раз. Він подзвонив сестрі у соцмережі по відеозв’язку. На розмову йому дали дві хвилини. Світлана розповіла:
"Казав, що боріться, ходіть на мітинги: "Боріться за мене, я хочу додому, ходіть під Офіс президента, кажіть, кричіть за нас, бо за нас забули геть. Я вас дуже сильно люблю, хочу додому повернутися". Він прощається, і все".
Під час обміну 19 березня в Україну повернули чоловіка, який перебував у полоні із Сергієм Амандурдиєвим. Таким чином змогли дізнатися про його стан, розповіла Світлана:
"Я в нього запитала про свого брата, казав, що ніяких в нього поранень немає. Їм дають літр супу на кожного, три шматка хліба. Працюють вони там за цигарки або за їжу. Мені було головне почути, що там все добре, що їх не катують. Деякі хлопці там дійсно знаходяться по два, по три роки. Краще кричати постійно, не забувати".
