Полеглі вінничани: за тиждень стало відомо про загибель 24 захисників

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Загиблі герої Вінниччини. Колаж Суспільне Вінниця

За тиждень, з 2 по 6 червня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 24 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.

Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!

Анатолій Крайнік

Анатолій Крайнік. Facebook

Анатолій Крайнік народився 13 липня 1988 року в селі Нова Гребля. Навчався у місцевій школі, згодом здобув професію тракториста у ПТУ №43. Продовжив освіту у політехнічному коледжі міста Вінниці.

До початку повномасштабного вторгнення працював водієм-експедитором у приватних компаніях "Голден Трейд" і "Паляниця", а також трактористом та водієм обприскувача у сільськогосподарській фірмі Care Field.

18 квітня 2024 року Анатолій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Загинув 16 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу. У нього залишилися дружина, двоє синів та батьки.

Андрій Білий

Андрій Білий. Facebook

Андрій Білий, 1976 року народження, був мешканцем Тростянецької громади. Його мобілізували до лав ЗСУ у в/ч А2287 у квітні 2022 року. Захисник воював на Херсонському напрямку в селі Кринки. Під час переправи через Дніпро потрапив з побратимом під обстріл та отримав важкі поранення.

Андрій Філіпов

Андрій Філіпов. Facebook

33-річний молодший сержант з Могилів-Подільської громади Андрій Філіпов загинув 4 червня на Донеччині.

Богдан Семко

Богдан Семко. Facebook

Старший солдат Богдан Семко був призваний на військову службу за мобілізацією Тульчинським РТЦК та СП з лютого 2023 року, служив розвідником-оператором 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону.

Захисник загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Запілля Сумського району Сумської області 1 червня загинув. Він був жителем селища Крижопіль. ·

Василь Габрук

Василь Габрук. Facebook

Василь Габрук народився 14 січня 1996 року у Вінниці. Навчався у тридцятій школі. Вищу освіту здобув у Вінницькому національному технічному університеті. Відтак почав працювати на "Новій пошті".

Мобілізували чоловіка у червні 2023 року. Він служив у 5 окремій важкій механізованій бригаді взводу безпілотних авіаційних комплексів. Був пілотом БпЛА.

Загинув Василь 24 травня 2025 року поблизу Андріївки Волноваського району на Донеччині. У бійця залишилися мати та сестра.

Василь Романюк

Василь Романюк. Facebook

Василь Романюк з Гайсинського району був командиром міномета 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 4 штурмового батальйону в/ч А4010. Загинув 21.05.2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ступочки, Краматорського району Донецької області в результаті артилерійського обстрілу.

Захисник народився 30 грудня 1979 року. У 1986 році розпочав навчання в Степаській школі. Після закінчення школи у 1998 році відбував строкову службу в армії. Навчався у Немирівському технікумі будівництва та в Вінницькому політехнічному університеті будівельної справи.

У 2014 році брав участь в АТО. Коли почалось повномасштабне вторгнення, знову став на захист своєї країни.

Василь Сапеску

Василь Сапеску. Facebook

Василь Сапеску народився 9 жовтня 1985 року в селі Карпівка Одеської області. У 1987 році його родина переїхала до села Тарасівка. Навчався у Крищинецькій школі. Працював на сільськогосподарських роботах, останнім часом — робочим у МХП "Вінницька птахофабрика".

У травні 2024 року Василь був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив службу у Збройних силах України на посаді старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу. Загинув 7 липня 2024 року поблизу населеного пункту Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання.

Віктор Лаврух

Віктор Лаврух. Facebook

Віктор Лаврух народився 29 липня 1973 року в селі Красненьке Іллінецького району. Навчався у місцевій середній школі, а згодом здобув фах водія у Зозівському ПТУ №33. Строкову військову службу проходив у Львові. Після служби працював водієм у рідному селі, а з 1998 року проживав у місті Липовець. До мобілізації працював водієм на маршруті Вінниця–Липовець.

Був мобілізований 24 лютого 2023 року, спочатку був направлений до Гайсинської військової частини, згодом — до частини А2980 в місті Подільськ Одеської області, а звідти — у зону бойових дій.

Проходив службу як старший водій 3-го мотопіхотного відділення, 2-го мотопіхотного взводу, 1-ї мотопіхотної роти. Загинув 7 березня 2023 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області.Два роки вважався безвісти зниклим, його загибель підтвердили за результатами експертизи ДНК.

Владислав Каневський

Владислав Каневський. Facebook

Владислав Каневський, 1994 року народження, був жителем Піщанської громади. 11 лютого 2025 року на околицях населеного пункту Дачне Донецької області, під час виконання бойового завдання захисник отримав поранення, внаслідок якого помер 1 червня.

Владислав Комарук

Владислав Комарук. Facebook

Владислав Володимирович Комарук народився 12 листопада 1998 року в селі Мишарівка. Після закінчення Теплицької ЗОШ №2 продовжив навчання у Верхівському аграрному коледжі та отримав спеціальність агронома. У 2018 році був призваний на строкову службу до Національної Гвардії України. У мирному житті працював на ремонтно-будівельних роботах.

В 2022 році одружився, а згодом у жовтні того ж року у молодої сім’ї народився син Артем. В листопаді того ж 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України по мобілізації. Пройшов навчання та підготовку в Німеччині. Служив оператором 2 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу ракетних комплексів у складі 47-ої окремої механізованої бригади.

В серпні 2023 на Запорізькому напрямку боєць отримав важкі поранення та після лікування і реабілітації повернувся у стрій. Далі захищав Україну на Авдіївському напрямку. З лютого 2024 року він не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бередичі Покровського району Донецької області.

Згодом стало відомо, що захисник загниув 25 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Бередичі. Йому було 25 років.

Володимир Бичок

Володимир Бичок. Facebook

Володимир Бичок став на захист країни в липні 2022 року. Воював у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго на посаді командира міномета стрілецького батальйону

Захисник загинув 1 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Рідкодуб Краматорського району Донецької області. Йому було 45 років.

Володимир Купецький

Володимир Купецький. Facebook

Володимир Купецький добровольцем став на захист Батьківщини на початку повномасштабного російського вторгнення. Виконував завдання у складі Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку, а згодом долучився до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був старшим солдатом, кулеметником.

Народився Володимир Купецький 28 серпня 1984 року у Вінниці. Після школи здобув фах електрогазозварювальника у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5, закінчив Національну академію внутрішніх справ. Працював у Києві та Вінниці у патрульно-постовій службі, а перед повномасштабним вторгненням – у будівельній сфері.

Захисник загинув 15 червня 2024 року поблизу села Новоолександрівка Покровського району Донецької області у 39 років. У нього залишилися дружина та дві доньки.

Ігор Мацьков

Ігор Мацьков. Facebook

Ігор Мацьков народився 8 серпня 1989 року в селі Сербинівці. 3 травня 2010 року проходив строкову службу. З 2014 року брав участь в АТО. 25 липня 2022 року був призваний на проходження служби у ВЧ А7014. Про його загибель повідомили у червні 2025 року.

Ігор Одінцов

Ігор Одінцов. Facebook

Ігор Одінцов, 1975 року народження, був жителем село Піщанка. Захисник отримав важкі поранення під час виконання бойового завдання в Донецькій області. За його життя боролися медики лікарні Києва, 1 червня 2025 року захисник помер.

Леонід Кисіль

Леонід Кисіль. Facebook

Леонід Кисіль народився у селі Хороша Липовецької громади в родині селян. Тут пройшло його дитинство та зрілі роки. У 2015–2016 роках він брав участь у бойових діях в зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення Росії Леонід став на захист країни. Під час бойових дій зазнав важкого поранення та проходив лікування і реабілітацію. 1 червня 2025 року захисник помер.

Михайло Мельников

Михайло Мельников. Facebook

35-річний солдат Михайло Мельников, стрілець-снайпер 4 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А2582, загинув 25 травня 2025 року поблизу населеного пункту Попів Яр, що на Донеччині.

Олег Гафтонюк

Олег Гафтонюк. Facebook

Олег Гафтонюк народився і виріс у селі Ольгопіль Гайсинського району. До лав ЗСУ був мобілізований з листопада 2024 року. Служив у відділі прикордонної служби "Грабове", брав участь у бойових діях на Костянтинівському напрямку. Був старшим солдатом у лавах відділення радіотехнічної розвідки. Загинув під час виконання бойового завдання 3 червня 2025 року.

Олег Навітанюк

Олег Навітанюк. Facebook

Олег Навітанюк народився у селі Орлівка, де пройшло його дитинство та шкільні роки. Після строкової служби одружився та згодом переїхав до села Бджільна. Спочатку працював на різних роботах в сільському господарстві, а потім – будівельником та охоронником. Повномасштабне вторгнення зустрів у Бучі, де працював на ремонтних роботах.

До лав Збройних Сил України чоловік приєднався в грудні 2022 року по мобілізації. Служив командиром 1 механізованого відділення механізованого батальйону у складі 154-ї окремої механізованої бригади ОК Південь.

Під час виконання останнього бойового завдання отримав важкі поранення. 31 травня 2025 року помер у Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України в м.Київ.

Петро Болюх

Петро Болюх. Facebook

Молодший сержант Петро Болюх, житель села Іванова, загинув під час виконання бойового завдання 28 травня внаслідок влучання російського FPV-дрона. Йому було 52 роки.

Роман Рога

Роман Рога. Facebook

40-річний Роман Рога з Вінницького району служив гранатометником 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону в/ч А0281. Помер 31 травня в населеному пункті Хорошів Житомирського району Житомирської області унаслідок важкої хвороби.

Сергій Світлишин

Сергій Світлишин. Facebook

Сергій Світлишин народився 16 грудня 1988 року в селі Кордишівка Вінницької області. Був єдиним сином у родині. Після школи закінчив Вінницький національний технічний університет. Працював у Козятині на Укрзалізниці.

Служив старшим стрільцем у складі 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Загинув 3 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Миколаївка на Донеччині. Йому було 35 років. Вдома на нього чекали дружина, восьмирічний син та батьки.

Сергій Шимко

Сергій Шимко. Facebook

Молодший солдат Сергій Шимко, 11.06.1980 р.н., із села Володимирівка загинув 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в Сумській області.

Юрій Ковтуцький

Юрій Ковтуцький. Facebook

Юрій Ковтуцький народився 03 червня 1988р. у с. Северинівка. Навчався у Северинівській школі, де закінчив 9 класів. Продовжив навчання у Жмеринському ПТУ, де здобув кваліфікацію помічника машиніста, також закінчив Гніванське ПТУ за спеціалізацією "еклектрогазозварювальник".

Проживав у с. Северинівка, виховував з дружиною дітей, працював в м. Жмеринка "зварювальником". 7 березня 2022 року був призваний на військову службу в НГУ. В березні був переведений в бойову частину "Червона Калина". Проходив тактичні та стрілецькі навчання в Івано- Франківську, Великій Британії.

27 жовтня 2023 року під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області, надаючи допомогу побратимам, був поранений. Близько 10 місяців вважався зниклим безвісти. 17 серпня 2024 року його поховали у селі Северинівка на місцевому кладовищі.

Ярослав Бензелюк

Ярослав Бензелюк. Facebook

Ярослав Бензелюк, 11 жовтня 1994 року народження, був жителем міста Тульчин. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.

Загинув 23 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області.

Новини України