За інформацією: Суспільне Чернігів.
Юлія Мигун з портретами загиблих. Суспільне Чернігів"Минулого року він їй освідчився, а в цьому році в них було у планах одружитися. Вони готувалися, щоб у них дітки були", — каже сестра загиблого Юлія Мигун.
Поліна родом із Погорільців, у Олександра тут живуть родичі, розповідає Юлія. Каже, її брат був військовослужбовцем.
"У 19 років він підписав контракт, до війни, у 2021 році… Коли почалась війна, він пішов на захист нашої Чернігівщини, визволяв Ягідне. Був у Торецьку на Донеччині, був поранений… Саша завжди казав: «Як я втомився від цієї війни… Жити, — каже, — немає мені часу»".
До Погорільців Олександр приїхав у відпустку на свята.
"Він переніс осінню свою відпустку на весну, щоб бути на ці свята з усіма, він хотів бути вдома".
Поліна теж приїхала до села, щоб побути разом із нареченим.
"Поліну ховають у весільній сукні, бо вона наречена, Сашу ховають у військовому мультикамі. Поліні мало б виповнитись влітку 22 роки, Саші було в грудні 24".
Олександр мав повертатися на службу 20 квітня, розповіли родичі. Напередодні о пів на третю дня вони з Поліною сіли на мотоцикл і поїхали за село, в бік лісу.
Наталія Крищенко. Суспільне Чернігів"Багато хто з односельців наших почули страшний вибух. Вибух був такої сили, що у людей затрусилися вікна і двері. Це було о 15:02 — всі подумали, що це збили ворожого безпілотника", — говорить староста Наталія Крищенко.
Вранці 20 квітня, розповідає Наталія Крищенко, їй подзвонила матір Поліни: дівчина не прийшла додому ночувати.
"Приїхала поліція: хто, де, що бачив… У лісі за межами населеного пункту знайшли їхній мотоцикл. Тіл на місці не було. Тоді вже поліція викликала саперів — треба ж було знайти тіла. Ближче до вечора тіла були знайдені: їх відкинуло цією вибуховою хвилею".
Олександр Поводиренко та Поліна Бородуля. Instagram-сторінка Поліни Бородулі
З моргу в Семенівці тіла забирала староста. Каже, довелось, бо це важка процедура для батьків.
"Коли відчинились двері моргу, я побачила це вперше. Там сказали, що їх поховають у мішках: це розірвані тіла".
Потім староста супроводжувала тіла до моргу у Сновську — просила патологоанатома зробити так, щоб батьки могли попрощатись із дітьми.
Допис Олександра Поводиренка у соцмережі Threads рівно за рік до загибелі. Threads-сторінка Олександра Поводиренка"Мама сказала: «Поки я не побачу свою дочку у труні, я не заспокоюсь, не заспокоюсь, доки не побачу свою дитину». Патологоанатому сказала: «Якщо можна щось зібрати, щоб батьки побачили, що це їхні діти». Він сказав, що тут можна щось зробити: «Молоді люди, ми їх зберемо докупи», обличчя були цілі.
23 квітня наречених поховали — разом, в одній могилі. Погорільці за 15 кілометрів до кордону, сюди долітають FPV-дрони, на дорогах до села фіксували "дронів-ждунів". Однак, каже староста, це не зупинило людей, які приїхали попрощатися з Поліною та Олександром.
Попрощатись також приїхали Олександрові побратими. Він служив у батареї безпілотних авіаційних комплексів.
Побратим загиблого Ігор. Суспільне Чернігів"Інколи мені здавалось, що він не має страху, але був при тому розсудливий, вмів ухвалювати правильні рішення і з честю та гідністю виконував свій обов'язок. Він поважав ворога, але був до нього нетерпимим", — каже побратим загиблого Ігор.
Алла Тимошенко. Суспільне Чернігів"Полінка, вона і танцювала, вона і співала, це душа була всього: і компанії, і родини. Для батьків це така втрата, як вони це все переживуть… Вічний спокій їм, голуб'ятам", — сказала родичка загиблої Алла Тимошенко.
