За інформацією: Суспільне Херсон.
За даними прокуратури, станом на 14 січня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення на Херсонщині зафіксували 1979 фактів викрадення або зникнення людей. Серед них — міські голови, керівники територіальних громад, старости сіл, секретар міської ради, депутати обласної та місцевих рад, священнослужителі та інші жителі області.
Своїми історіями поділилися троє людей, які під час окупації Херсона пройшли через незаконне ув’язнення військовими РФ.
Катерина Данилевська працює квартальною у Корабельному районі Херсона. Також займається волонтерством і відвідує курс реабілітації у психолога. 22 липня 2022 року російські військові незаконно затримали жінку й протримали її у неволі чотири дні. Перед цим, згадує вона, усіх квартальних збирали у приміщенні Корабельної ради та пропонували співпрацю. Катерина була серед тих, хто відмовився.
"Того дня я стояла біля свого двору, розмовляла з сусідкою. Під'їхала машина. В ній був сусід, дружина якого працювала в російській "військовій адміністрації". Тоді нас ще викликали до Корабельної ради й безоплатно роздавали тюнери для телевізорів, бо телебачення вже не працювало. І він мені каже: "Катя, дайте мне, пожалуйста, справку о том, что я здесь проживаю". Він тут жив, але не був зареєстрований. Я кажу: "У мене документів немає на це". На що він мені сказав: "А ви не боїтеся, що через 72 години вас приїдуть і заберуть?", — розповіла Катерина.
Катерина Данилевська. Суспільне Херсон
Через півтори години після цієї розмови її затримали російські військовослужбовці. Свої дії вони ніяк не обґрунтували. За словами жінки, за спілкування українською мовою та суржиком били — вимагали говорити російською. У камері разом з Катериною утримували ще трьох жінок.
"Вони чекали, що ми підемо на співпрацю. Я відмовлялася, тому що знала, що у мене племінники воюють. Кожну з нас роздягали, знущалися. На руках залишилися шрами. У них було щось схоже на маленьке лезо. Вони ним різали й відчуття було, наче током б'є. Пекло, але то ще було таке, порівняно з іншим. А от коли зуби повибивали, у мене обличчя було опухле і синє просто. Коли мене випустили, я сама себе в дзеркалі не впізнала", — говорить Катерина Данилевська.
Підтримкою для бранок стали український прапор, тризуб і напис "Все буде Україна", які хтось видряпав на стіні у кутку камери. Жінка каже, з такими думками вони й жили. А 26 липня 2022 року Катерину відпустили.
"Вони говорять: "Скажите своему деду спасибо". Мій прадід був двічі герой Радянського Союзу, парашутист. І на той час працював в уїзному містечку Щолкове. Боюсь прокинутись і знову побачити тут росіян, бо як кажуть: не вбили перший раз, доб'ють на третій. У мене син росте, донька. І чоловік мене підтримує", — сказала вона.
Коли російські окупанти відпускали Катерину Данилевську, сказали їй завдячувати порятунком своєму дідові. Прадід жінки двічі був героєм Радянського Союзу. Суспільне Херсон
Волонтера Олега Самарського російські військові затримали 20 березня 2022 року на блокпосту. Разом з товаришем він їхав евакуювати жінку з дитиною. Обидва мали при собі посвідчення волонтерів Червоного Хреста України. Машина була брендована — мала відповідні наліпки товариства.
"Біля села Музиківка стояв блокпост військових ЛНР-ДНР. Чомусь вони вирішили, що ми, як вони нас назвали "укропи", — українські військові, які їдуть на лінію зіткнення розвідувати дані. У Музиківці ми пробули з 9:00 до 16:00. Потім нас перевезли під Снігурівку. І ми домовились, що сплатимо їм 10 тисяч доларів за те, що вони нас привезуть", — згадує Олег.
Волонтер Олег Самарський. Суспільне Херсон
23 березня його з товаришем відпустили. Але до цього військові РФ увесь час з них знущалися, розповів чоловік.
"Роздягали. У мене забрали кросівки та ремінь, хотіли забрати оці курточку й штани, які зараз на мені. Після цього спочатку просто стріляли в наш бік, потім погрожували розстрілом. Мене били, потім відтягли й надягли пакет на голову, щоб я задихнувся. Погрожували нам відрізати ноги, пальці на ногах", — сказав він.
Після того як їх відпустили, Олег Самарський весь час боявся, що можуть затримати знову. Каже, навчився розрізняти види транспорту за звуком, з яким вони їдуть.
"Коли влітку до мене приїхали з обшуком, я одразу зрозумів, що приїхав "бусик". Тому що ти чітко розумієш, як робить задня підвіска з ресорами, як відчиняються бічні двері. Наразі відкрите кримінальне провадження, його розглядають. Встановлені особи, які скоїли правопорушення, тому що мішки нам одягли десь через пів години після нашого затримання", — розповів чоловік.
Синці на тілі Олега Самарського після, того як його били військові РФ. Фото надав Олег Самарський
Херсонського підприємця Миколу Мегерю російські військові незаконно затримали 28 вересня 2022 року й утримували майже місяць. Його офіс займався перевезеннями, зокрема вивозив сім'ї військових, жінок і дітей. Каже, зараз розуміє, що за ним довго слідкували. Біля будинку та об'єктів помічав людей, які явно були не місцеві.
"Ми займалися перевезеннями людей і це те, за чим полювали окупанти. Того дня я під'їхав до офісу, зайшов до себе в кабінет і буквально за п'ять хвилин всередину увірвалися п'ятеро чи шестеро людей у балаклавах з автоматами. Всіх поклали на підлогу. Мене схопили. Ще такий цікавий казус був. Мені якраз зателефонувала дитина, вона за кордоном працює. І от я лежу на підлозі, мене б'ють, а на моєму телефоні вмикається рингтон "Добрий ранок, Україно!", — розповів Микола.
Микола Мегеря. Суспільне Херсон
За його словами, росіяни мали про нього зібрану інформацію, бо повезли не за адресою реєстрації, а туди, де він фактично проживав. У приміщенні цілеспрямовано шукали зброю. Знали, що з 2014 року чоловік був командиром підрозділу тероборони. Під час незаконного утримання російські військові катували Миколу струмом по декілька разів на день, забороняли ходити по камері, не давали їжі та води.
"Біля нашого підвалу на дорозі був "лежачий поліцейський". О шостій годині ранку, коли комендантська година закінчувалась, по ньому починали їхати машини. І ми зверху десь чули: "бум-бум, бум-бум". Тоді ми ставили на шосту годину і на стіні малювали рисочку, що пройшла ще одна доба", — згадує Мегеря.
Наприкінці жовтня російські військові вивезли його та інших незаконно утримуваних разом з ним чоловіків за межі Херсона. Висадили десь у садах. Сказали: "Ну все, ви вже тут назавжди".
"Дали нам Біблію, кажуть: "Читайте". Потім з кожного знімали мішок, давали табличку з написом "Херсон – это Россия" і записували відео, де ми казали, що з нами все в порядку. Потім знову — мішок, на коліна і головою вниз. Поставили так всіх у рядок під виноградниками, пройшли по черзі та стріляли біля голови. Потім сказали, що через п'ять хвилин як стихнуть двигуни машин, можете зняти мішки", — розповів чоловік.
Насічки на стіні в одній з катівень у Херсоні. Служба безпеки України/Telegram
Після звільнення Микола Мегеря став одним зі співзасновників благодійного фонду "11 листопада", який допомагає людям, які пережили незаконне утримання.
"У нас в групі близько 200 людей, яким ми допомагаємо отримати документи, підтримуємо психологічно, тобто на зв'язку з ними 24/7. Ми самі через це все пройшли", — сказав він.
Станом на 14 січня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення на Херсонщині зафіксували 1979 фактів викрадення або зникнення людей. 1002 з них — були звільнені, ще 925 громадян досі незаконно утримуються, 49 викрадених загинули внаслідок катувань або через ненадання медичної допомоги, троє — померли після звільнення. Про це Суспільному повідомили у пресслужбі обласної прокуратури.
