За інформацією: Суспільне Полтава.
Син Оксани Агаркової із Гадяча 19 квітня 2025-го повернувся додому під час обміну військовополоненими. 24-річний Дмитро Агарков — нацгвардієць. У полон потрапив у травні 2022-го, коли гарнізон, що перебував на "Азовсталі", отримав наказ припинити оборону та вийти в полон.
Історію боротьби за сина і перші враження після розмови з ним Оксана Агаркова розповіла в інтерв’ю Суспільному.
Дмитро Агарков під час повномасштабного вторгнення
24 лютого 2024 року Дмитро Агарков зустрів у Маріуполі, де проходив службу. За кілька днів мобільний зв’язок у місті зник, і зв’язатися із сином було складно, розповіла його мама Оксана Агаркова. У кінці березня підрозділ Дмитра зміг прорватися на територію "Азовсталі". Тоді ж він подзвонив мамі, щоб попрощатися.
"Телефонувала на всі "гарячі" лінії на той момент, які поробили для батьків, шукала його в списках. 26 березня (2022 року – ред.) він мені повідомив, що мабуть, уже все. Уже немає в них можливості ні триматися, води немає, їжі немає дуже тяжко. Місяць я взагалі, навіть ні побратимів, ні від кого нічого не чула і не знала. Я його шукала в списках живих і мертвих. 18 травня о 9-й годині ранку мені зателефонували, я вже не пам’ятаю звідки зателефонували. Повідомили, що мій син виконав наказ склав зброю, і він виведений в полон і його переводять в Оленівку".
Військовий Дмитро Агарков з Полтавщини потрапив у полон в Маріуполі у травні 2022-го. Фото надане О. Агарковою
Полон
Після теракту в Оленівській колонії Оксана Агаркова не могла знайти інформацію про сина. Його не було в жодних списках. Протягом року вона його розшукувала, намагалася дізнатися про Дмитра у звільнених військовополонених після обмінів.
"Хлопчик один був поранений і в тазу, і в колінах, і він з госпіталю сестричку попросив, щоб вона мене розшукала. І він через сестричку розказав, що він, який він, про кого він розмовляв і що в нього на тілі. У мене в сина проблеми трішки були на обличчі. Цього ніхто не знав, я це нікому не повідомляла, то виходить, що коли він сказав, що у вашого сина там є проблеми, ніхто за ним там не доглядав, допомоги не надав. То в той момент я розплакалася, повірила, що це мій син".
Майже після кожного обміну жінка намагалася поїхати до звільнених, навістити і розпитати про сина.
Дмитро Агарков на військовій службі. Фото надане О. Агарковою
Обмін військовополоненими 19 квітня 2025 року
19 квітня Оксані Агарковій зателефонували і повідомили, що Дмитро є в списку обміну військовополоненими і скоро він буде на території України.
"Я впала, плакала на всю хату, почала дзвонити рідним, почерговість я не пам’ятаю. Я навіть не пам’ятаю, чи всіх я попередила, що син є. А потім зателефонували мені з Координаційного штабу, привітали мене: "Ваш син дійсно уже перебуває на українській території. Чекайте дзвінка від сина", привітали. І десь через годинку мені син зателефонував. Там навіть десь є відео, як він в автобусі попросив телефон, бо в мене був день народження. І Пасха, і день народження, і сина звільнили. І він попросив, там дівчинка з телефоном по автобусу ходила. Він каже: "Можна, я подзвоню, бо у мене завтра у мами ювілей".
Повернений з полону Дмитро Агарков з Гадяча з мамою Оксаною. Фото надане О. Агарковою
Дмитро розповідав мамі, що він перебував в ейфорії від того, як їх зустрічали українці з прапорами, що дихає свіжим повітрям і бачить природу.
"Хлопці морально дуже виснажені, не вірять вони. Взагалі, син сидів у камері, він світла не бачив. І коли він зателефонував, коли мені з автобуса зателефонував, він каже: "Мамо, я в такій ейфорії". "Чого? Що? Ну, що звільнили? Це зрозуміло, це нормально". А він каже: "Мамо, ми їдемо, а нам всі махають прапорами! Мамо, це так приємно!". Я кажу: "Синок, ви у нас герої, вас завжди так вітають. Це не тільки тебе. Ми вас любимо, ми вас чекаємо, за вас боролися. Те, що вам щось там розказували, це все неправда". Він каже: "Я бачу, мам, я бачу".
Нині Дмитро Агарков перебуває в одному з медзакладів, де його обстежать, нададуть медичну і психологічну допомогу.
