За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Костянтин Панов. Instagram/Костянтин Панов
Костянтину Панову було 14 років, коли Росія окупувала Крим. Хлопець підтримував Україну, але свої погляди в умовах окупації довелося приховувати. Він має інвалідність через ДЦПДитячий церебральний параліч, тому тривалий час не міг залишити півострів. Після смерті матері та вітчима Костянтин тривалий час готувався до виїзду з окупованого Криму.
Що стало останнім поштовхом, як виїжджав з рідного Армянська та про плани на майбутнє кримчанин розповів Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Костянтин називає своє місто Армянськ вимираючим. Туди не їдуть російські туристи, а життя в умовах окупації на третій рік повномасштабної війни стало нестерпним через тиск і пропаганду Росії.
Кримчан хлопець умовно ділить на три категорії:
"Повні Z, байдужі та проукраїнські. Коли ти в окупації, ти не можеш спокійно про це говорити. Я не можу підійти до знайомого і запитати: "Що ти думаєш про війну?" Тому що завтра за мною можуть прийти. Мені і зараз важко довіряти людям, все ж таки 10 років окупації — це ціле життя. Мені тоді було 14, а зараз 24", — каже Костянтин.
Мама хлопця померла у 2015 році, а вітчим — у 2019-му. Костянтин має третю групу інвалідності через ДЦПДитячий церебральний параліч. Він заочно закінчив створений окупантами на базі Таврійського національного університету ім. Вернадського Кримський федеральний університет ім. Вернадського. Здобув спеціальність психолог, соціальний педагог. На роботу в окупованому Криму хлопець не зміг влаштуватися, жив на пенсію по інвалідності — 11 тисяч рублів (близько 5 тисяч гривень).
"У моєму місті не вистачало лікарів, і коли проходив комісію на інвалідність, я мав власним коштом їхати з Армянська до Сімферополя. Жити стало важко, зросли тарифи, продукти теж подорожчали. Ти не можеш собі дозволити те, що раніше любив. Умовно, до повномасштабного вторгнення ціна була 100 рублів, зараз 200-300 рублів. Деякі товари почали завозити в обхід санкцій, наприклад, з Казахстану, а це впливає на ціну", — розповідає кримчанин.
В окупованому Армянську, як стверджує Костянтин, ввечері та вночі окупанти вимикають воду. Після повномасштабного вторгнення в місті з’явилося багато російських військових і техніки. З його слів, окупантів можна зустріти зі зброєю на кожному кроці — на вулицях, в магазинах, кафе.
Хлопець також розповів, що деякі з його знайомих пішли воювати у Збройні сили РФ.
"В основному це люди, які люблять випити і вірять пропаганді, а проукраїнські намагаються виїхати, бо краще воювати за свій народ, ніж за окупантів", — вважає Костянтин.
Він розповів, що для того, щоб мобілізувати більше кримчан в деяких людей почали забирати "легку", на думку окупантів, групу інвалідності. Свої проукраїнські погляди йому доводилося ретельно приховувати. Під псевдонімом Маркус створив сторінку у соціальній мережі Twitter (зараз X).
"Своїх проукраїнських друзів я зустрів у Twitter, ми не бачилися ніколи в житті, але вони вірять в Україну. Є ті, хто перестає вірити, припиняють вести соціальні мережі українською. Є ті, хто просто втомлюються. Кажуть: "Маркус, я просто хочу жити, я втомився", — зауважив Костянтин.
Його сторінка у соцмережі стала популярною.
"Стара сторінка налічувала 1500 читачів, це багато. Мені написав один хлопець і каже: "Ти робиш помилки, ти вказуєш, де живеш, і на тебе можна вийти". Він був за Україну і сам постраждав від "кримського СМЕРШупропагандистська група в телеграмі, яка відстежує проукраїнських кримчан і публікує їхні особисті дані", це була дружня порада", — додав хлопець.
До виїзду з Криму Костянтин довго готувався. Написав волонтерам, ті погодилися допомогти.
"Я запозичив акаунт "ватного" брата і доповнив своїм образом ботаніка. Усі групи українські я видалив і заповнив аполітичними блогерами з Росії на тему книг, коміксів, ігор тощо", — поділився кримчанин.
Він їхав з Армянська електричкою до Джанкоя. Звідти — потягом до Ростова. Далі — автобусом до Бєлгорода і маршруткою до пункту пропуску "Колотилівка", де на той час ще діяв гуманітарний коридор для українців. Костянтин каже, що працівники ФСБ перевіряли його не надто ретельно.
"Вдома я створив собі особистість "ботаніка". Ну, знаєте, книги, ігри, комікси. Політикою не цікавлюся. На цьому образі я і зіграв, ще взяв кепку russian. Речі оглядали ліниво. У мене не перевірили одну кишеню, а хлопцеві в моїй групі вдалося пронести український телефон в іграшці. Ну, я б так не ризикував. Завдяки своєму образу, не потрапив у ФСБ з усієї групи тільки я і одна жінка, нас не питали, як ми ставимося до війни тощо", — розповів Костянтин.
Він додав, що росіяни утримували групу людей, разом з якими Костянтин намагався потрапити в Україну, на кордоні близько восьми годин. Згодом усіх пропустили.
"Коли оглядали документи і побачили мій військовий квиток російський, вони запитали: "У тебе інвалідність з дитинства?" Кажу: "Так, ось довідка". Вони: "Пропустимо його? Давай, тим паче в нього ДЦП, а воно не лікується", — згадує розмову з росіянами хлопець
Костянтин, після перетину кордону і проходження фільтраційних заходів, вирушив до друзів у Дніпро, наразі залишатиметься там, згодом — поїде до Німеччини.
"Планую зробити всі документи і далі відправитися в Німеччину. Я людина з інвалідністю, маю порушення опорно-рухового апарату, тож не добіжу до бомбосховища. У Німеччині я планую повернути те, що у мене відібрали. Я розумію, це не поверне моїх батьків, але я хочу здобути освіту, якщо це буде можливо. У мене є російський диплом, але його не визнають у світі. Хочу спробувати запустити своє життя, яке зупинилося під час російської окупації", — сподівається хлопець.
