За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Ілля Остапенко. З особистого архіву Іллі Остапенка
Звання Героя України (посмертно) друзі просять присвоїти військовослужбовцю із Запоріжжя Іллі Остапенку (позивний "Чівас"). Чоловік воював на Донецькому напрямку, загинув у квітні цього року в бою на Харківщині.
Ілля Остапенко став на захист країни на початку повномасштабної війни: спочатку долучився до Запорізького ТРО, згодом– до лав 3 окремої штурмової бригади, розповідає його командир Олександр Вінніков:
"Ілля до нас потрапив ще на Бахмутській кампанії. Саме звідти почав свій шлях штурмовика. Уже потім став командиром відділення. Усе, що від нього було потрібно, усі задачі, які були поставлені, якісь операції – все було виконано на 100%. Лідер у ньому був явно виражений. Я не знаю, скільки в нього було сил, енергії…"
Ілля Остапенко. З особистого архіву Іллі Остапенка та його побратима на позивний “Кавказ”
У Запоріжжі до повномасштабного вторгнення Ілля займався бойовими мистецтвами та водними видами спорту. Як активіст організації "Центурія" долучався до патріотичного виховання молоді. Навички з мирного життя допомагали йому на фронті: він зберіг життя бійців своєї групи, розповідає Олександр Вінніков:
"Він виводив групу з Авдіївського коксохіму і при виході нас обстрілювали постійно КАБи, міномети, але "Чівас" – просто унікум, який витягнув 12 чоловік із позиції. Він мені казав, що в метрах 100 від них прилетів КАБ, і його відкинуло до М113Американський гусеничний бронетранспортер, він ледь відліпився від нього. То було дуже тяжко".
Олександр Вінніков. Суспільне Запоріжжя
Ілля Остапенко. З особистого архіву Іллі Остапенка та його побратима на позивний “Кавказ”
Життєрадісний та веселий, але водночас зібраний, з Іллею відчувався спокій навіть у найскладніших ситуаціях, каже його побратим на позивний "Діно":
"Коли ми штурмували, я підбіг займати укриття біля нього. Я дивлюся йому в очі, а він мені каже: "Боже, як я радий тебе бачити". І в цей момент відчуття таке склалося, ніби нічого не відбувається, а просто зустрілися старі друзі".
“Діно”. Суспільне Запоріжжя
Ілля Остапенко. З особистого архіву Іллі Остапенка та його побратима на позивний “Кавказ”
Ілля був надійною опорою як для побратимів, так і для командирів. У свої 24 очолив взвод, та проявити себе по максимуму на цій посаді не встиг. У квітні цього року загинув в бою на Харківському напрямку, розповідає Олександр Вінніков:
"Росіяни дуже добре спланували свої штурмові дії. Вони в нас відштурмували одну з позицій. Саме при контрштурмових діях загинув "Чівас". Було дві групи, і він сказав, що я піду командиром однієї групи. Відпрацював ударний дрон – і загинув наш Ілля".
Ілля Остапенко з побратимами. З особистого архіву Іллі Остапенка та його побратима на позивний “Кавказ”
25 вересня 2024 року бійці 3 окремої штурмової бригади створили петицію на сайті президента з проханням присвоїти Іллі Остапенку звання "Героя України". На 31 жовтня зібрано вже понад вісім тисяч голосів, з 25 000 необхідних.
