За інформацією: Суспільне Полтава.
У родині Валентини Шатравки до оборони України під час повномасштабної війни долучилися чоловік і троє синів. Найстарший – Сергій Кулинич загинув, не бравши до рук зброї. Він був бойовим медиком.
Сім’я приїхала з Одеси, де нині проживає, до села Білухівка у Полтавському районі, аби вшанувати пам’ять сина на 40 днів після його загибелі. У цьому селі родина прожила 15 років. Там їх і застала повномасштабна війна.
Родина воїна Сергія Кулинича, в якій служив батько та троє синів. Суспільне Полтава
"Першим військовим став середній син Сашко. Він пішов служити строкову службу, потрапив на Донбас і так і залишився. На даний момент він отримав поранення, і по захисту вітчизни він ветеран війни. За ним утік молодший син Вова. Просто втік і пішов добровольцем. Потім на все це подивився чоловік — пішов і він. А вже після нього пішов Сергійко, старший син, і ми з донькою залишилися вдвох", – розповіла Валентина Шатравка.
Архівні фото сім’ї Кулиничів. https://t.me/c/1259199251/4/83928
Її доньці Ганні нині 19, синам Володимиру і Олександру – 21 і 22, а Сергію було 29. Він загинув під час третього бойового виходу.
Сергію Кулиничу було 29 років. Суспільне Полтава
"Закінчив цю школу. Тут народився. Тут жив. Після школи поїхав до Харкова вчитися. Звідти пішов на строкову службу служити. Він міг взагалі не йти на війну, тому що був дуже віруючим хлопцем, дуже глибоко віруючим. На строковій службі він був без присяги, без зброї. І сюди також пішов без зброї, без присяги. Я казала йому: "Сергію, як ти там без зброї будеш?". Він відповідав: "Мамо, але і ховатися я не буду", – розповіла Валентина.
Батько з двома синами, які пішли захищати Україну. Фото надані В. Шатравкою
Ганна Кулинич розповідає: коли обидва брати пішли воювати, а за ними мобілізували батька, в усьому допомагав старший брат.
Жителі села Білухвка, яки прийшли вшанувати пам’ять воїна. Суспільне Полтава
"Він, як стіна, у всьому допомагав. Він працював на двох, на трьох роботах, щоб допомогти мені. Я тоді ще не працювала. Йому виповнилося 29 років і в той же день його з ТЦК не випустили. Хоч якось десь я йому подзвонила, привітала, але то не таке було, як він очікував, може десь я його і не виправдала очікування, може і так, але я старалась, як могла", – розповіла Ганна Кулинич.
Три брати та наймолодша донька родини Кулиничів. Фото надані В. Шатравкою
Зараз чоловік Валентини Кулинич на війні, як і молодший син Володимир.
Школа, де навчався бойовий медик Сергій Кулинич. Суспільне Полтава
"Нас відправили на Херсон — туди, де ми зараз і стоїмо. Ми поїхали туди. Найскладнішим було переправлятись на лівий берег. Це було найстрашніше, бо постійно цілились по човну. У мене було два виходи. Зимою в Кринки на Херсонщині, а другий вже там був острів між лівим правим берегом", – розказав Володимир Кулинич.
Фото братів під час служби в армії Збройних Сил України. Фото надані В. Шатравкою
Володимиру зараз 21 рік, а в ЗСУ він із 18. Нині хоче демобілізуватись.
Сергій був старшим братом у родині. Суспільне Полтава
"Хочу списатись, по брату. Важко. На душі боляче. Я тоді якраз ще перебував на бойових, і до мене брат подзвонив, сказав: "Сергія нема". Молодість іде. Ось, я пішов молодим, і я, можна сказати, й не повертався", – додав Володимир.
Голова родини Кулиничів нині обороняє Україну. Фото надані В. Шатравкою
На питання, що дає сили жити далі після смерті сина, Валентина каже – діти.
Нині родина проживає в Одесі. Фото надані В. Шатравкою
"Я знаю, що їх треба ще ноги на ноги поставити, треба ще чоловіка дочекатися. Вони ще молоді, їх ще треба в житті прилаштувати. Вова після закінчення ліцею, він же одразу пішов на війну. Закінчення війни – оце все, що я мрію. Щоб воно закінчилося і ще й перемогою", – додала Валентина Шатравка.
