За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Перший Курултай. Бахчисарай, 1917 рік. Меджліс
9 грудня 1917 року у Ханському палаці в Бахчисараї кримські татари зібралися на з’їзд першого Курултаю — це національні збори. Російська імперія після більшовицького перевороту розпалася, і народи, що проживали в її межах, намагалися створити власні держави. Кримські татари у грудні 1917-го обрали делегатів Курултаю, ухвалили низку законів та ініціювали створення Кримської народної республіки. Головою уряду обрали поета та першого муфтія мусульман Криму Номана Челебіджихана.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Чому кримськотатарська держава тоді проіснувала менше двох місяців, якими були зв’язки з УНР та як сучасна окупація Криму заважає національному самоврядуванню кримських татар — кореспондентка Суспільне Крим Валерія Церна запитала в історика Андрія Іванця та першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.
“Прецедент того часу”
Після розпаду Російської імперії ідея проведення національних установчих зборів була популярною серед народів, що отримали шанс на самовизначення, – розповідає історик Андрій Іванець. Він – автор книги "Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917-1918 рр.)".
“Українська Центральна Рада провела навіть з'їзд народів-федералістів у вересні 1917 року в Києві, там були і кримські татари. На цьому з'їзді було вирішено, що до скликання всеросійських установчих зборів варто провести установчі з'їзди народів, які проживали в межах Російської імперії, щоб представники цих народів могли говорити про потреби своїх спільнот на всеросійських установчих зборах. Після того кримськотатарські делегати, які представляли тимчасовий Кримсько-мусульманський виконавчий комітет, повернулися в Крим, і було ініційовано проведення Курултаю”, – розповідає історик.
Курултай у тюркських народів — орган народного представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого розв'язують найважливіші проблеми. 9 грудня 1917 року кримські татари вперше зібрали свій Курултай, який став основним законодавчим органом. Андрій Іванець каже: закони, які тоді ухвалив Курултай, поєднували демократичні досягнення західного світу, традиційне кримськотатарське і мусульманське право.
“Відбулися вибори, демократичні вибори за участю жінок, що було тоді відносно новим явищем для світу. І в результаті було обрано склад Курултаю як національних установчих зборів. Не всім народам на постімперському просторі тоді вдалося реалізувати своє право на їх проведення. Наприклад, українці почали проводити вибори до всеукраїнських установчих зборів, але напад радянської Росії на Українську народну республіку перервав цей процес, і зібрати конституанту українську в 1918 році не вдалося. Кримські татари встигли провести вибори і таки зібрати свій Курултай”, — каже Іванець.
За словами історика, кримськотатарський Курултай був прикметний тим, зокрема, що до його складу обрали п'ять жінок. В деяких представницьких органах того часу жінки вже були, але не в керівництві. У кримськотатарському було п'ять співголів і серед них була жінка — Шефіка Гаспринська. “Це був прецедент для того часу”, — зауважує Андрій Іванець.
Конституція, уряд і Кримська народна республіка
У законах, ухвалених першим Курултаєм, були прописані демократичні права і свободи для кримських татар. Делегати ініціювали створення Кримської народної республіки.
“Остаточне її створення мало відбутися на Всекримських установчих зборах, – розповідає Андрій Іванець. — Курултай наприкінці грудня ухвалив національну Конституцію, тобто обов'язковий документ для кримськотатарського народу, до якого мали ставитись з повагою й інші кримчани. Він також утворив Кримськотатарський національний уряд, який називався Директорія, і оголосив, що Курултай працюватиме протягом року вже не як установчі збори, а як національний парламент”.
Таким чином було завершено формування національних органів самоврядування. Уряд очолив 33-річний Номан Челебіджихан.
“Він мав вищу юридичну освіту, отриману в Туреччині, а також в Петрограді. Він підтримував демократичний шлях розвитку для кримських татар, сприяв становленню органів національного самоврядування в Криму і жіночих організацій, зокрема, підтримував жіночий рух, рух за емансипацію кримських мусульман. Загалом він прагнув, як муфтій, сприяти трансформації кримських татар із етносу, із народу, в таку модерну націю. Проводилась освітня реформа, проводились реформи управління релігійними справами і головне — готувалося проведення Курултаю загальнонаціональних установчих зборів,” — розповідає про Челебіджихана Іванець.
Більшість засідань першого Курултаю проводив саме Номан Челебіджихан, каже історик. Його вірш "Ant Etkenmen" ("Я присягнув"), оприлюднений на початку 1917 року в газеті "Терджиман", став тоді і досі є національним гімном кримськотатарського народу.
Номан Челебіджихан. Вікіпедія
Курултай та ще один колегіальний орган в Криму — Рада народних представників Таврійської губернії — готували проведення Всекримських установчих зборів. Там остаточно мала бути сформована Кримська народна республіка, але війська більшовиків почали наступ на півострів.
“Вони розпочали силове захоплення влади в Криму, спираючись на Чорноморський флот у грудні 1917 року. Війська, які підтримували Раду народних представників і кримськотатарські органи національного самоврядування в цій боротьбі, на жаль, зазнали поразки. Більшовики змогли перетягнути на свій бік Чорноморський флот. І в низці кримських міст, наприклад, в Ялті були двотижневі бої, в Євпаторії, в Керчі і так далі. Демократичний шлях розвитку в Криму був перекреслений більшовиками та їхніми союзниками, і в січні була встановлена російськими ліворадикалами в Криму диктатура на чолі з більшовиками”, — розповідає Андрій Іванець.
Курултай та Раду народних представників Таврійської губернії більшовики розпустили. Реалізувати ідею Кримської демократичної республіки в цих умовах не вдалося, каже Андрій Іванець.
“На жаль, у січні 1918 року Номан Челебіджихан був захоплений більшовиками, переправлений в Севастополь, і 23 лютого 1918 року під час різанини, влаштованої ліворадикалами в Севастополі, масовим розстрілом в процесі червоного терору одним з перших був розстріляний Номан Челебіджіхан, а його тіло було викинуте в Чорне море”, — розповідає історик.
Другий Курултай 74 роки по тому
Другий Курултай кримські татари змогли зібрати через 74 роки після цих подій і через 47 років після депортації. З 26 до 30 червня 1991 року він відбувався в Сімферополі. Ще існував Радянський Союз, влада в Криму не одразу дала дозвіл на проведення національних зборів кримських татар, які мали з’їхатися, зокрема, з місць колишнього заслання. Підготовка тривала більше року. За цей час, зокрема, провели вибори делегатів. Ними стали 255 представників кримськотатарського народу з Криму, материкової України, Узбекистану, Таджикистану, Литви, Латвії, Казахстану та Киргизстану. Вони ухвалили Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу, обрали Меджліс та його керівництво. Головою — Мустафу Джемілєва, його заступником — Рефата Чубарова.
Другий Курултай кримськотатарського народу. Сімферополь, червень 1991 року. Меджліс
Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял розповідає, що Курултай має збиратися кожні 5 років. 250 делегатів, 200 — обрані мажоритарно, 50 — від кримськотатарських організацій. Останній, шостий Курултай, скликали ще в 2013 році.
“Мав би вже бути обраний наступний склад Курултаю, але є рішення Меджлісу поки що відкласти вибори делегатів Курултаю, тому що через окупацію і несвободу ми вважаємо неможливим зараз вільне обрання делегатів нового Курултаю”, — розповідає Джелял.
Його могли б зібрати і на вільній території України, каже Наріман Джелял, бо прив’язки до географічної локації серед умов проведення Курултаю нема. Головне — кворум — участь 51% делегатів. Та саме це є головною проблемою.
“Питання в тому, що більшість делегатів Курултаю продовжує проживати на окупованих територіях, і тому на даний момент ми не можемо зібратися. До сторіччя першого Курултаю, здається, у 18-му році, ми в Києві збирали конференцію делегатів Курултаю. Такий захід також передбачений. Чому конференція? Тому що нам не вистачало до кворуму кількості наявних делегатів. Але було дуже багато різних активістів національного руху, які приїхали з окупованого Криму, з Херсонської області, з Києва, з інших регіонів, і ми проводили останній раз конференцію, — згадує Наріман Джелял і додає, що зараз провести навіть такий формат неможливо, бо це небезпечно для учасників. — Зараз за будь-яку участь в подібних заходах, тим більше на вільній території України, для делегатів, які потім повернуться на окуповані території, це означає лише одне — ув'язнення до російських таборів”.
Джелял каже, що дехто з делегатів Курултаю стали колаборантами, дехто померли і чисельно діючий склад, який було обрано у 2013-му вже далеко не 250 делегатів. Він вважає, що наступний з’їзд Курултаю можливо зібрати лише в деокупованому Криму. Поки ж готуються провести Всесвітній Конгрес кримських татар, адже після окупації та повномасштабного вторгнення Росії в Україну, багато співвітчизників виїхали закордон:
“Більшість розташувалася в Туреччині, в європейських країнах, Канаді, Сполучених Штатах і бо зна де ще, ми зараз з'ясовуємо. Будемо працювати в цьому напрямку, це новий виклик для Меджлісу і в принципі для кримських татар, але все ж таки ядро нашого народу продовжує залишатися в окупованому Криму, на рідній землі”.
