За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Павло Гомон з іграшковим пітоном, якого йому подарували побратими. Суспільне Тернопіль
"На початку війни ми поїхали під Київ, з-під Києва поїхали в Миколаївську область, село Снігурівка. Потім зі Снігурівки поїхали в Донецьку область, Соледар, Бахмут, Берестове. Потім після цього поїхали в Харківську область, Куп’янськ".
Павло Гомон з побратимами. Павло Гомон
Під час одного з боїв біля населеного пункту Вільшана на Харківщині Павло отримав важке поранення.
Ветеран на кухні готує каву. Суспільне Тернопіль
"То був прямий, контактний бій. Прилетів танковий снаряд і розірвався біля траншеї. Побратима розірвало поруч, а мені осколками зрізало дві ноги", — розповів Павло Гомон.
Ветеран тренується з гантелями. Суспільне Тернопіль
Під час тренувань. Суспільне Тернопіль
Врятували побратими, які своєчасно надали першу допомогу. Чоловік переніс майже 20 операцій. Далі було тривале лікування, протезування та реабілітація. Вчився ходити заново. Хоч родом ветеран із Харкова, оселитися вирішив у Тернополі:
"Таке маленьке, компактне місто. Озеро класне, парки".
Ветеран спускається сходами. Суспільне Тернопіль
Пандус до квартири ветерана. Суспільне Тернопіль
Павло Гомон живе сам, тому навчився давати собі раду самотужки. У нагоді стали кулінарні навички, які здобув до війни і закріпив у війську, готуючи для побратимів:
"В армії ніхто не заморочується, там все просто: м’ясо, каша, гречка, тушонки. Шашлик, як повернувся з позиції, можна пожарити".
Авто Павло Гомон переробив на ручне керування. Суспільне Тернопіль
Щоб бути більш мобільним, чоловік купив авто та переробив його під власні потреби.
Павло є частим гостем у міському Центрі підтримки ветеранів. Сюди приходить, якщо потрібна допомога в оформленні документів. З цим йому допомагає фахівчиня із супроводу, мати загиблого захисника Тетяна Федорова.
Ветеран Павло Гомон та фахівчиня із супроводу Тетяна Федорова. Суспільне Тернопіль
У будинку, де мешкає ветеран, міська рада встановила спеціальний пандус, який виходить на вулицю просто з дверей квартири. Коли він пересувався на кріслі колісному, не міг би спуститися по сходах і вийти з під’їзду. На протезах теж зручніше користуватися пандусом, розповів чоловік. Каже, зараз шукає роботу.
Павло Гомон, ветеран російсько-української війни. Суспільне Тернопіль
"Який для мене варіант: або за комп’ютером, сидяча робота, або водієм. Я пішов би водієм. Сам уже шукав на Work ua, на Робота ua. Запитую, чи є у вас перероблені на ручне керування машини? "Ні, немає". На фірмах всі авто звичайні.
А хто цим буде займатися? Кому воно треба? Отак-от. Було б добре, якби роботодавці звертали увагу на потреби інвалідів війни, ветеранів, які повертаються. Тому що попит на водіїв є, людей не вистачає, а той, хто хоче, не може працювати".
