За інформацією: Суспільне.
Голова МЗС Угорщини і двоє звільнених з полону РФ військовослужбовців, які мають угорське та українське громадянство в аеропорту Будапешта, 5 березня 2026 року. Facebook / Szijjártó Péter
Координаційний штаб з питань полонених засудив акт передачі громадян України між Угорщиною та Росією та розцінив це як російську провокацію. Також у штабі нагадали, що у 23-му році без узгодження з Україною до Угорщини вже передали з Росії 11 українських громадян. Міністерство закордонних справ України запросить тимчасово повіреного у справах Угорщини для отримання достовірних даних про передачу російською — угорській стороні двох військовослужбовців.
Двоє звільнених з російського полону військовослужбовців із Закарпаття, які мають угорське та українське громадянство та воювали у лавах Збройних Сил України, прибули з Москви до Будапешта. Про це зранку 5 березня повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Як суперечать такі обміни нормам міжнародного гуманітарного права у ефірі "Суспільне. Студія" розповів керівник Центру міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права, в минулому керівник Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Аркадій Дабагян.
За його словами, в сучасному світі війна демонструє приблизно одні і ті самі риси — гібридність.
"В даному випадку дійсно подібного роду дії суперечать нормам міжнародного гуманітарного права, з одного боку, а з іншого боку — демонструють певні, скажімо, позитивні риси у відносинах між двома країнами, зокрема, це Росія і Угорщина. Тобто це, безумовно, політична гра, в якій гравцями стають не тільки ті люди, які переслідують свої цілі, але і наші українські військовополонені. Давайте будемо відверті: Росія неодноразово під час цього збройного конфлікту, і я глибоко переконаний, в подальшому буде використовувати українських полонених задля досягнення своїх цілей поза фронтом. Тож це просто чергова така позиція. На мій погляд, суто політична. Безумовно, вона суперечить нормам міжнародного гуманітарного права", — каже експерт.
Аркадій Дабагян каже, що в Угорщини є своя позиція, яку вони підготували ще в 2023 році.
"Це не відбулося емоційно, я маю на увазі зустріч між Путіним і Сійярто, і так поміж кавою вони про це поговорили, такі речі готуються. І безумовно, в Угорщини є своя позиція, яку вони підготували ще тоді, в червні 23-го року, коли вони таким приблизно чином, за участі РПЦ і тодішнього віце-прем’єра Шем’єна, розіграли цю карту з 11-ма нашими громадянами. Їх позиція дуже проста, полягає в декількох чинниках. Перше, вони кажуть: "Це вже вільні люди, Росія їх звільнила з полону". Це позиція того, що вони повертають на свою територію начебто своїх громадян, які стали вільними за бажанням країни утримання. І в даному випадку вони ґрунтуються на статті 12-й Женевської конвенції. Але водночас ми розуміємо, що ні про яку вільність не йдеться, тому що тоді, коли ці 11 громадян були повернуті, в 23-му році, будь-яке намагання України в консульському доступі до своїх громадян (як це вважає Україна і має відповідне підтвердження) не відбувалось. І це тоді викликало значний скандал", — пояснив експерт.
У чому порушення міжнародного гуманітарного права
"Є абсолютно конкретний зміст статті 109 і 110 третьої Женевської конвенції. Скажу коротко: ми маємо дати підтвердження на подібного роду дію. Це перша позиція. Друга — вона передбачає передачу або важкохворих, або тих, хто мають значні поранення. В даному випадку ми розуміємо — ніякого заключення змішаної медичної комісії не існує, бо Росія взагалі не допускає її знаходження там. Третє: задля того, аби обрати, кого конкретно вони переміщують в так звану нейтральну країну, якщо ми Угорщину вважаємо нейтральною країною — це теж запитання, яке безумовно потребує дослідження, але річ не в цьому. Вони це роблять за етнічною ознакою", — повідомив Аркадій Дабагян.
Будь-яка така ознака є прямим порушенням норми міжнародного права як такого, і міжнародного гуманітарного права зокрема, каже він.
"Вони не можуть обирати людей за національністю або етнічним походженням. Тобто в цьому взагалі і полягає це порушення. Але ми кажемо про юридичну формулу. В практичній площині ми розуміємо — це просто передвиборча гра. І мені прикро знати, що в цій грі приймають участь, вимушено приймають участь наші військовополонені", — пояснив експерт.
Що можна зробити превентивно
"Міністерство закордонних справ наразі дипломатичними шляхами буде відпрацьовувати цей процес через ноти, через виклик повноважних представників. Водночас буде нелегка позиція, бо в кінці-кінців буде задане питання: "Вони звільнені, їм зараз краще, аніж було, чого ви від нас хочете?". Безумовно, Україна в подальшому буде потребувати того, аби нам був наданий доступ до цих громадян. Але отут дуже і дуже непросте питання. І я впевнений, що воно буде продовженням тої непростої теми, яка була в 23-му. Бо якщо ми пригадаємо, то з 11 людей, які були звільнені, лише тільки три людини були повернуті протягом місяця, і ще дві людини пізніше. Всі інші залишились на території Угорщини. І якщо пригадати: чи всі ті люди мали етнічне угорське походження? Ні. Деякі просто назвали себе угорцями, користуючись можливістю таким чином бути звільненими з полону", — розповів Аркадій Дабагян.
За його словами це буде непростий політичний процес.
"Ми радіємо тому, що ще дві людини вийшли з російських катівень, і це принципова позиція. Наша позиція і наші ноти протесту полягають не в тому, а в тому, що в черговий раз нехтують елементарними нормами права. Це є головна позиція нашої країни", — каже він.
На думку експерта, ще одною важливою рисою є абсолютна незалученість до цього процесу Міжнародного комітету Червоного Хреста, який є посередником в процесах обміну, хоча б в питаннях обміну інформацією.
"Якщо Україна заявить про те, що раніше інформація про відповідних військовополонених не була їй надана, то тоді ми будемо вважати, що цей акт є актом приховування військовополонених, що безумовно є значним порушенням норм. Тож в даному випадку можна сказати, що такі люди, якщо вони раніше були надані як ті, хто знаходиться під контролем Російської Федерації з боку РФ, безумовно знаходились в переліку на обмін, і мали бути обміненими. Але ще раз: тут позиція інша — політична. Вибори потребують яскравих картинок. Це одна з них", — додав Аркадій Дабагян.
