За інформацією: Суспільне Вінниця.
Вулиця в Микулинцях. Суспільне Вінниця
У вересні 2023 року вулицю перейменували з Гагаріна на честь Юрія Сініченка – першого загиблого на війні захисника, який тут жив. Його мати Тетяна розповіла нам, що син був в АТО, у лютому 2022 пішов на фронт добровольцем.
Тетяна Сініченко в хаті. Суспільне Вінниця
26 травня під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення голови.
Після чотирьох місяців боротьби за життя, 8 вересня 2022 року, він помер. Через рік після смерті сина побратими запропонували, аби вулиця, де він жив, мала його ім’я, розповіла Тетяна Сініченко.
"Юра народився на цій вулиці. Вдома. Не в пологовому. Оскільки побратими хочуть цю вулицю на честь нього — я підтримую хлопців. Не можу своєю дитиною нехтувати", — розповіла жінка.
Нагороди Юрія Сініченка. Суспільне Вінниця
З того часу на передовій полягли ще двоє захисників із цих дворів. Місцева жителька Галина Олександрівна розповіла, що її племінник Вадим Кулик також пройшов АТО. З початком повномасштабного вторгнення РФ захищав Донеччину. У квітні 2023 він загинув, рятуючи побратима.
"Це чоловіків племінник. У школу ходив із цієї вулиці. Він жив на цій вулиці. Він також загинув за Україну. Усі захисники. Всі ж воювали за нас. Щоб ми жили й раділи життю. Юрія шкода, і Віталія шкода. І шкода тих, хто зник безвісти, і тих, хто зараз на війні. І Вадима шкода. Бо він сиротою був. Батька не було. Мати малим залишила, поїхала", — розповіла Галина.
Катерина Рибак на подвір’ї. Суспільне Вінниця
Дружина третього полеглого оборонця з цієї ж вулиці, Віталія Римара, Катерина розповіла нам, що 20 років прожили із чоловіком по сусідству із Сініченками. Тут збудували дім, виростили двох синів. Віталій захищав Україну у складі 38 стрілецького батальйону "Ангели Вінниччини". Жінка розповіла: загинув коханий у бою у свій 48 день народження — 1 січня 2023 року. Коли перейменовували вулицю, то її думки ніхто не питав.
"Він приходив у відпустку, і ми проводжали його цією вулицею. Коли привезли, всі люди на колінах стояли, проводжали на кладовище. Я не кажу "Вулиця має бути на честь мого чоловіка". Має загальна назва бути! Вирішили без мене і моєї думки. Хоча у мене чоловік загинув, то думаю, що моя думка важлива. Син мені сказав: "Мамо, зроби щось у пам’ять про тата". Він мені це говорить із повними очима сліз", — сказала Катерина Рибак.
Франц Петлінський. Суспільне Вінниця
Ініціатором найменування вулиці Гагаріна на честь Юрія Сініченка виступив його побратим й односелець Франц Петлінський. Він особисто збирав підписи мешканців і, за його словами, більшість були за.
"Не знаю, чому вона проти. Її чоловік Віталій тут не народився. Він народився на Хмельниччині. Нічого проти не маю. Він теж герой, але Юрій тут народився. Це його село. Я і мої побратими за те, щоб ця вулиця була "Юрія Сініченка", як вона є. Думаю, ніхто її переназивати не буде", — розповів Франц Петлінський.
Юрій Артеменко. Суспільне Вінниця
Окрім родин загиблих, своєю думкою поділився й інший мешканець вулиці — Юрій Артеменко. Він розповів, що під час збору підписів його ввели в оману.
"Вибірково… Когось питали, когось ні. Мене запитали. Коли до мене приїхали, то я найперше, що запитав: "Чи з Катею вирішили питання?". Сказали, що так. "Мені байдуже, як називається вулиця, яка різниця… До Юри я добре ставився. Якщо з Катею вирішили все, нехай буде". Мене ж надурили. Дружину так само", — розповів Юрій Артеменко.
Дошка пам’яті загиблих жителів громади. Суспільне Вінниця
Як правильно вшановувати героїв — персонально чи колективно — Суспільне запитало у фахівця міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті Олексія Серветніка.
"Коли ми говоримо про питання меморіалізації, то розуміємо: як іменні на честь загиблих героїв, так і більш загальні назви — мають місце бути. Торік Інститут національної пам’яті запропонував 10 принципів меморіалізації війни за незалежність України. Один із них — принцип широкої залученості, публічності і ясності в питаннях, у тому числі перейменування топонімів. Тобто до прийняття рішень органом місцевого самоврядування має пройти певний процес громадських обговорень з якомога ширшим колом зацікавлених осіб", — розповів Олексій Серветнік.
Людмила Грабова. Суспільне Вінниця
Заступниця Якушинецького сільського голови Людмила Грабова сказала, що діяли за законом, перейменовували вулицю в рамках декомунізації. Загальну назву "Героїв" розглядали, але після звернення побратимів із підписами мешканців винесли на сесії рішення про іменну назву.
Табличка з назвою вулиці. Суспільне Вінниця
Тепер скасувати його можна лише через суд.
"На сесію винесли й назвали. Але потім дружина загиблого приходила. Вона теж зібрала підписи громадян, і так вийшло, що деякі підписували й там, і там, і за того, й за того. За законом ми не можемо скасувати своє рішення. Запропонували звернутися в суд. Є людські підписи, і сумніватися в їх легітимності у нас немає підстав. Так само як і у списках пані Катерини", — розповіла Людмила Грабова.
Віталій Римар. Суспільне Вінниця
Нині ж питання перейменування вулиці в Микулинцях залишається відкритим. Дружина Віталія Римара сказала, що звертатиметься до суду, аби вшанувати пам’ять усіх загиблих захисників.
"Пам'ять про всіх хлопців має бути однаковою", — сказала Катерина Рибак.
Вулиця в Микулинцях. Суспільне Вінниця
У випадку, якщо суд скасує рішення сільради про перейменування цієї вулиці, то знову проведуть голосування, сказала Людмила Грабова. Але цього разу зроблять його онлайн: через застосунок "Дія".
"Я б дуже хотів, щоб оці сусіди сіли, між собою вирішили це питання. Й ми підтримаємо їхнє спільне рішення. "Героїв", "Звільняючих", "Козаків" — будь-як, щоб вони дійшли згоди. Було б краще за все — нейтрально", — сказав місцевий житель Юрій Артеменко.
Анатолій Фірсов. Суспільне Вінниця
"Багато героїв є. Всі герої. І не знати, хто, де і коли. Думаю, треба не сперечатися, а назвати так, щоб нікому не було образливо", — сказав місцевий житель Анатолій Фірсов.
