За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Олександр Циганенко з мамою Катериною. Суспільне Кропивницький
Після поранення Олександр місяць був у комі. Щоб поставити сина на ноги, мама звільнилась із роботи.
"Лікарі говорили, що тільки Боженька знає, чи він вибереться, чи ні. Пошкоджена ліва півкуля осколками і плюс ще кістками черепа. У нього немає в черепі шматочка кісточки. Там вставлена сітка. Також з’єднували йому щелепу металевою пластиною", — розповіла Катерина Циганенко.
Дев'ять місяців тому для військового розпочалася реабілітація. Олександр проходить її в кропивницькому шпиталі. Він має відновити рухливість правої сторони тіла. Спочатку Олександр пересувався інвалідним візком. Потім став на ноги й почав опиратися на палицю. Тепер дійшов етапу, коли вже не користується ні ліфтом, ні палицею в приміщенні, залишивши її тільки для вулиці.
За словами фізичного терапевта Аллана Єпікова, нині військовий може рухатися, але це відбувається не так ефективно, як потрібно людині для побуту.
Олександр Циганенко з фізіотерапевтом Алланом Єпіковим. Суспільне Кропивницький
Вправа для реабілітації. Суспільне Кропивницький
Військовий проводить за вправами щодня по чотири-п’ять годин.
"Сашко — це, напевно, приклад таких, знаєте, дуже великої мотивації і бажання. Так, він заморюється, але це фізично. Якщо казати про настрій і налаштування до роботи, то він працює до кінця", — розповів Аллан Єпіков.
За словами мами, Олександр називає фізіотерапевта "Аллан-маг". Живуть мама й син у цій же будівлі, в лікарняній палаті шпиталю. Тут є прапор із привітаннями побратимів та військова форма.
Прапор з вітаннями побратимів. Суспільне Кропивницький
Сюди до Олександра приїздить решта родини — батько й молодший брат. Віктор Циганенко вважає, що пораненим важливо не здаватися.
"Я горджуся своїм сином, який у 22 роки пішов воювати. Але ж зараз він не здається. Він для нас герой. Я надіюся, що хлопці, які мають поранення, не будуть також здаватися".
Олександр Циганенко з родиною. Суспільне Кропивницький