За інформацією: Суспільне.
Віталій Дячук, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкту Re:Open Ukraine. ФОТО: Віталій Дячук/Facebook
За словами Віталія Дячука, владна партія робить це, з одного боку, для того, щоб тримати суспільство в тонусі, особливо коли треба активізувати людей перед виборами. З іншого — щоб відвернути увагу від внутрішніх проблем, які накопичилася за 16 років правління Орбана:
"Це зниження рівня життя, зростання цін, на що, зокрема, повпливала і нафтова криза, яка зараз є, і джерело цієї нафтової кризи в Угорщині не тільки з боку України, а й від світових проблем, і от події в Ірані, це все впливає на вартість палива. Коли уряди інших європейських країн знаходять можливості диверсифікувати свої джерела постачання енергоресурсів, особливо після того, як Європейський Союз ввів заборону на пряме постачання російських енергоносіїв, то Угорщина і Словаччина, на жаль, цим шансом не скористалися на противагу тій самій Чехії, наприклад".
Основний заручник цієї ситуації — угорський споживач, пересічний водій, власник авто, каже експерт. І головна проблема не в підвищенні цін на енергоносії і їх дефіциті, а в тому, що Угорщина втрачає надприбутки, особливо з того джерела постачання енергоресурсів, яке проходило транзитом через Україну.
"Дешева російська нафта "Urals" транспортувалася нафтопроводом "Дружба" з Росії до Угорщини й до нафтопереробного заводу в Словаччині, теж угорського нафтопереробного заводу. Вона дійсно придбавалася там із суттєвою різницею в ціні від європейської нафти марки "Brent". Але чомусь ціни на похідні нафтопродукти, на той самий бензин чи дизель в Угорщині завжди були вищі, ніж в сусідніх країнах, знову ж таки в тій же Чехії, яка купує дорожчу європейську нафту. Причина в тому, що надприбутки від різниці в ціні, які отримує угорська компанія MOL, основний лідер переробки й постачання продуктів нафтопереробки на європейський ринок, залишалися прибутком цієї компанії і у вигляді податків від її діяльності далі вже йшли в державну скарбницю", — розповідає Віталій Дячук.
Ці надходження давали змогу державі виплачувати 13-ту пенсію, тримати на рівні соціальні виплати, тож, за словами експерта, угорське суспільство могло залишатися задоволеним, а уряд, відповідно, показувати, як він дбає про своє суспільство. Коли цього джерела не стало, відповідно, уряд побачив, що в нього не залишається ресурсів на забезпечення всіх соціальних гарантій на тому ж рівні. Тому владна партія не зможе використовувати це як інструмент впливу на суспільство і їй треба показати, що винен в цьому не угорський уряд:
"А винен або ненависний Брюссель, або війна в Україні, чи якісь дії української влади, які суперечать інтересам угорської керівної партії, уряду, зокрема Віктора Орбана, і він це ототожнює з тим, що вони суперечать інтересам всього угорського народу".
Чи може дискредитація України зіграти проти партії Орбана
Основний виборець партії Віктора Орбана "Фідес", його електорат — це здебільшого споживачі його інформаційної машини, каже Віталій Дячук. Тобто люди, які основну інформацію черпають з провладних медіа:
"Це жителі менших населених пунктів, жителі сільських регіонів, які мають виробничі спеціальності, зайняті у виробничій сфері чи в сільському господарстві. Водночас ядро виборців опозиції — жителі більших міст, люди з вищою освітою, які мають більші навички у розпізнаванні дезінформації, у фільтруванні тієї інформації, яку подає уряд, яку подають проурядові медіа. Інформаційна машина в Угорщині побудована так, що майже дві третіх, може, навіть більше медіаресурсів перебувають у двох асоціаціях, які так чи інше пов'язані саме з урядом Орбана. Відповідно, транслюють позицію партії. І медіаполе саме в цих сільських регіонах, більш віддалених від Будапешта, більше покрите цими ресурсами".
Незалежних або умовно незалежних медіа, за словами Віталія Дячука, в Угорщині суттєво менше. Тож лише той, хто хоче знайти інформацію, яка відрізняється від позиції уряду, або її пояснює, має докласти більших зусиль. Та не всі мають на це час і бажання.
Результати соцопитувань, перевага "Тиси" Петера Мадяра й політичні бали Орбана
Партії "Фідес" і "Тиса" нині борються за прихильність виборців, які ще не визначилися. Що ж до результатів соцопитувань, то тут все залежить від того, хто саме і як рахує, каже Віталій Дячук:
"Умовно незалежні компанії, яким можна, в принципі, довіряти, які плюс-мінус потрапляли в результат на попередніх виборах, показують перевагу опозиційної партії "Тиса". Провладні або ті, що наближені якимось чином до провладних політиків, інституцій, вони, звичайно, малюють свою карту перемоги, переваги "Фідеса". Середньозважені показники по всім дають поки що десь перевагу 6–7% для Тиси".
Але цей результат не є гарантією перемоги на виборах, тому що вибори в Угорщині відбуваються як за списками партій, так і за мажоритарною системою. Причому більшість крісел в Угорському парламенті займуть саме мажоритарники з округів, — наголошує Дячук:
"Система будувалася десятками років, коли на місцях є представники "Фідеса", розбудована партійна інфраструктура, на місцях є залежні від урядового фінансування організації, які всі мобілізуються в передвиборчий період і працюють на уряд і, відповідно, на партію. А партія "Тиса" за рік існування не змогла й не мала часу й ресурсів вибудувати таку ж саму систему, зайти у всі регіони, хоча там теж проводилися праймери для вибору кандидатів. Але обсяги ресурсів, які складалися роками "Фідесом", і які були вкладені там опозиційною партією, не порівнянні. Тому поки що тут перевага на боці "Фідеса".
Також, каже експерт, двічі відбувалася зміна виборчих округів, востаннє — у 2024 році. Наприклад, у районі Будапешта ділилися округи, щоб зменшити підтримку опозиції. Тому для того, щоб мати більшість у парламенті й, відповідно, змогу формувати свій уряд, опозиційній "Тисі" потрібен більший відсоток відриву від проурядової партії — не менше ніж 10%. Також все залежить від того, яких мажоритарників представить опозиція, як вони встигли попрацювати у своїх регіонах і який градус накруту буде напередодні виборів:
"Усі короткострокові сплески активності навколо якихось скандалів дипломатичних чи інших, так як, наприклад, із затриманням української інкасаторської машини, дають приріст саме партії Орбана і безпосередньо йому політичні бали в плані того, що суспільство мобілізується навколо свого лідера, незалежно від того, чи вони готові за нього голосувати. Тому що Україна — це ворог, і якщо лідер країни сказав, що це готівка військової мафії, і він її затримав для того, щоб боротися з українською військовою мафією, то кому повірить угорське суспільство — більше українцям, якимось поясненням українців, які не завжди доходять до кінцевого споживача через особливість інформаційної політики в Угорщині, чи своєму лідеру?"
Віталій Дячук додає: коли з України лунає якась радикальна заява щодо Віктора Орбана, також відбувається мобілізація електорату навколо свого лідера, незалежно від того, чи будуть за нього голосувати:
"Я завжди проводжу паралель із зустріччю Зеленського і Трампа з його свитою в Овальному кабінетіРобочий кабінет президента США у Білому домі., коли Володимир Зеленський отримав шалену підтримку в Україні після такої деструктивної розмови в його бік з боку Трампа і його політиків. Тобто тільки ми, українці, маємо право критикувати свого президента. І ніякий лідер іншої країни й інші політики не мають права його принижувати. І коли таке відбулося в бік Віктора Орбана, знову ж таки навіть Петер Мадяр змушений був відреагувати на його підтримку, тому що якби він відреагував інакше, він би втратив частину своїх виборців. У ньому би розчарувалися, був би привід звинуватити його в проукраїнськості й відсутності емпатії до Угорщини. Тобто це знову ж таки було би використано на користь "Фідеса" Віктора Орбана".
Чи зміняться відносини України й Угорщини, якщо переможе "Тиса"
"Отак просто клацанням пальців після завершення виборів точно нічого не зміниться кардинально, — каже Віктор Дячук. — Прогнозую, що у такому разі можуть знятися якісь системні блокування рішень Європейського Союзу щодо України чи на рівні НАТО. Вони або зникнуть, або суттєво послабляться, тому що Мадяр має потенціал до відновлення нормального дипломатичного діалогу на противагу партійним діячам "Фідеса" чи лідерам угорського уряду, які щотижня роблять якісь радикальні заяви й театрально ветують різні рішення на різних самітах. І саме для євроінтеграційного процесу України це буде відчутне полегшення".
Але, за словами аналітика, залишаться спірні або важливі для міждержавної співпраці питання. Наприклад, питання закарпатських угорців:
"Петер Мадяр досі не зайшов ще на це поле закордонних угорців, для нього воно стане актуальним вже після виборів. Мусить почати займатись їхнім питанням для того, щоб показати, що він лідер не тільки угорців, які живуть в Угорщині, а й тих, які живуть за кордоном".
Навіть якщо уряд формуватиме "Тиса", партія "Фідес" і Віктор Орбан не зникнуть з політичної арени. І всі внутрішньополітичні недопрацювання чи програші будуть використовуватися проти партії Мадяра, каже Віталій Дячук.
"Поки що Україна й Угорщина, попри складну дипломатичну й політичну риторику, зберігають спільні транскордонні проєкти, зберігаються і працюють пункти пропуску. І ось це треба буде нарощувати, незалежно від того, яка влада буде обрана в Угорщині, чи та, яка існує зараз, буде переобрана, чи прийде хтось новий в особі Петера Мадяра і його партії. І в Україні, і в Угорщині треба буде працювати над відновленням цих відносин в будь-якому випадку", — зазначає аналітик.
Угорщина і влив на Закарпаття
"Закарпаття — це ворота України в Європейський Союз. І одні з них якраз прокладені через Угорщину, — каже Віталій Дячук. — Це і великі інфраструктурні проєкти. Угорщина раніше показувала свою зацікавленість у післявоєнній відбудові України, у транзиті товарів різного характеру, у вкладеннях в енергетику. Тобто це питання двосторонньої вигоди. І Угорщині це потрібно".
Експерт наголошує: Угорщина — країна, з якою в Україні вже під повномасштабного вторгнення з'явився новий спільний пункт пропуску:
"Тобто ми ні з ким за цей час не змогли відкрити — ні з Румунією, з якою в нас суттєво кращі стосунки, ні з тією ж Польщею, а чомусь з Угорщиною відкрився. Це показує, що угорська сторона теж бачить у цьому потенціал, як для своєї етнічної спільноти, яка тут проживає, так і для двостороннього економічного результату".
