За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображені російські воєнні злочинці, які отримали вироки в Україні, але згодом їх обміняли: льотчик Олександр Красноярцев, танкісти Михайло Куліков та Леонід Щьоткін. Колаж Суспільне Чернігів
Російських полонених, яких як очно, так і заочно засудили за воєнні злочини в Україні, обмінюють на українських бійців. Суспільство це сприймає по-різному: від бажання повернути смертну кару до повного розуміння таких обмінів заради збереження життів українських бійців. Заступник Офісу генпрокурора Андрій Лещенко каже, що обміни воєнних злочинців РФ — вимушений крок для держави, щоб повертати своїх людей назад, інколи на доволі конкретних умовах росіян.
На Чернігівщині очно засуджених російських воєнних злочинців двоє — Ніколай ФілатовЗа версією обвинувачення, 1 березня 2022 року в денний час Філатов, перебуваючи на території села Халявин Чернігівської області на вулиці Шкільна, погрожував вогнепальною зброєю, змусив громадянина України Потапенка віддати золотий ланцюжок із хрестиком. Суд призначив Філатову 8 років і 6 місяців позбавлення волі. та Михайло Куліков. Згодом їх обміняли на українських бійців. Проте заочних вироків російським військовим в рази більше, їх виносять уже після обміну. Декого, наприклад, командира танкового батальйону, майора Леоніда Щьоткіна обміняли ще напередодні судових засідань. Він наказав своєму підлеглому, старшому сержанту Михайлу Кулікову, випустити осколково-фугасний снаряд по багатоквартирному будинку в Чернігові 26 лютого 2022 року. Куліков же натомість отримав очний вирок — 10 років тюрми, проте згодом його теж обміняли. Льотчика Олександра Красноярцева, який бомбив Чернігів у лютому-березні 2022-го, заочно засудили вже після його обміну.
У цій статті ми розповімо, як визнаних українським судом російських воєнних злочинців обмінюють як військовополонених та чому їх можуть обміняти ще до судових слухань. Чи ставить Росія ультиматуми Україні щодо повернення засуджених полонених? Також пояснимо правовий механізм, який напрацювала держава, щоб у цих умовах повертати додому якомога більше українських бійців з полону.
Льотчиків просять на обмін найпершими
Якщо РФ дійсно зацікавлена у певному військовополоненому, то розгляд його справи щодо можливих воєнних злочинів можуть відкласти. Наприклад, до моменту його обміну. Так сталося з російським льотчиком Су-34 Олександром Красноярцевим, якого заочно засудили до 14 років позбавлення волі та присудили сплатити два мільйони гривень моральної компенсації. Суд встановив, що Красноярцев 5 березня 2022-го летів бомбардувати Чернігів. Після збиття літака українськими оборонцями він катапультувався та з пістолета застрелив чоловіка.
Щодо Красноярцева провели спеціальне заочне досудове розслідування, а на момент повідомлення йому про підозру його вже обміняли, повідомили нам в Офісі генпрокурора.
"Саме тому слідчі дії з ним не проводилися в порядку статті 208 КПК України. Підозрюваного не затримували, а особисто Красноярцев вирок до українського суду не оскаржував".
Щодо Красноярцева був негайний запит на його обмін з боку Російської Федерації.
"Бо є певні категорії військовослужбовців, які, як ми розуміємо, становлять великий інтерес для Росії. Наприклад, ті ж кадирівці, пілоти, якісь дефіцитні спеціальності, скажімо так, або спеціальності, які вимагають багато часу, щоб навчити людей. Відповідно, саме їх запитують передусім. І бувають такі моменти, знову ж таки, коли питання стоїть як ультиматум. Або обмін відбувається, якщо ви туди включаєте цю людину, або взагалі обміну не буде..", — розповів заступник Офісу генпрокурора Андрій Лещенко
Саме тому, пояснює він, Україні доводиться йти на такі кроки, щоб мати можливість обміняти своїх захисників.
"Мета у держави, й у цілому в усіх органах, які працюють, або дотичні до питання щодо проведення обмінів, — це повернення наших захисників із полону. Бо умови утримання Красноярцева у нас в полоні й умови утримання нашого захисника в полоні на території Російської Федерації суттєво відрізняються. Навіть незалежні спостерігачі, моніторингові місії ООН, констатують факт про те, що більшість українських військовополонених піддаються тортурам, катуванням під час перебування в полоні".
Схожа ситуація з російським командиром танкового батальйону Леонідом Щьоткіним, якого заочно засудили до 11 років позбавлення волі. Суд встановив, що старший сержант Михайло Куліков рухався на танку Т-72Б вулицею Кільцевою у Чернігові 26 лютого 2022-го. Отримавши наказ від Щьоткіна, він вистрілив у багатоповерхівку, яка була в зоні прямого ураження. Пошкодження отримала квартира на 10-му поверсі жилого будинку.
