За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Сергій Аксьонов. Суспільне Крим
12 вересня сформований після незаконних виборів “парламент” Криму “переобрав” Сергія Аксьонова російським очільником Криму. Він на цій “посаді” з жовтня 2014 року. У вересні 2019 року підконтрольний РФ парламент “переобрав” його на другий термін, а тепер на третій. “За” проголосували всі депутати, навіть місцеві комуністи підтримали не свого однопартійця, а Аксьонова.
Кримська політологиня Євгенія Горюнова та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважають, що ніякого переобрання не було, а рішення по Аксьонову маріонетковим депутатам спустили з Кремля. З Горюновою та Чийгозом Суспільне Крим з’ясовувало, чим цінний для Путіна вже 11-й рік окупації головний кримський колаборант.
“Гоблін”
“Його зірковий час стався, коли він з маленьким відсотком, але потрапив до парламенту Криму”, — згадує 2010 рік заступник голови Меджлісу і народний депутат Ахтем Чийгоз.
Це були останні українські вибори на півострові перед російською окупацією. “Русскоє єдінство” Аксьонова отримало чотири відсотки підтримки кримчан і найменше — три депутатські крісла — в парламенті автономії. Місцеві політики, каже Чийгоз, один одного добре знали, ні для кого не було секретом кримінальне минуле Аксьонова.
“Ви ж пам'ятаєте його прізвисько — Гоблін? В кримінальному світі його вважали таким собі “беспрєдєльщиком”, який займався рекетом у бабусь, які торгували соняшниковим насінням. Тобто в нього ніколи не було принципів, ніхто з авторитетних людей ніколи не мав з ним справ. У нього був такий комплекс: він завжди намагався показати свою начебто вагу, що він впливовий”, — розповідає Ахтем Чийгоз.
Джерело Суспільного у кримському відділенні міжнародного руху за деокупацію Криму #LiberateCrimea каже, Аксьонов завжди був з амбіціями.
“Є інформація, що він був бригадиром у найсильнішому злочинному угрупуванні «Сейлем» у 90-ті роки. Коли було покінчено з бандитизмом 90-х, Аксьонов пішов у легальний бізнес, а потім у політику. У період кінця нульових років весь Сімферополь ряснів його фото з незліченних білбордів та сітілайтів,” — розповідає кримчанин, ім’я якого з міркувань безпеки не називаємо.
“Русскоє єдінство” Аксьонов створив перед виборами 2010-го, до того був учасником інших проросійських рухів. Політологиня Євгенія Горюнова каже, однією із версій незамінності Аксьонова є його давні зв’язки з ФСБ.
“Є така версія: коли він ще був у кримінальному угрупованні, їх “дахом” були представники ФСБ. Тобто вони ще тоді знали Аксьонова і, можливо, саме через ті контакти з фсбівцями, які до речі користуються шаленими привілеями в Криму, Аксьонова і тримають. Тому що є кому за нього замовити слово”, — розповідає Горюнова.
Під час Революції Гідності, каже Ахтем Чийгоз, Аксьонов активно підігравав російській пропаганді, влаштовував “антимайдани” і був одним із засновників так званої самооборони Криму, яка згодом була задіяна під час російської окупації, зокрема, для викрадення і катування проукраїнських активістів та блокування і штурмів військових частин.
“Він мав оце “Русскоє єдінство”. Проти нас деякі акції влаштовували. Я вам відверто скажу: було достатньо дати кілька копняків, щоб вони забиралися зі своїми плакатами. Але для картинки, що є така боротьба за російський світ цього було достатньо”, — згадує Чийгоз. — “Потім він зі своїм поплічником Шереметом почали організовувати свою банду “самооборони”. Цю банду він намагався комусь постійно пропонувати: Могильову, Нахлупіну. І Могильов, наприклад, підтримував його, ця “самооборона” збиралася проти Євромайдану. Я досі не знаю, чому він не сидить за ґратами”.
У розпал Революції Гідності в Кремлі перейшли до реалізації плану із захоплення українського Криму. Тоді, за словами Євгенії Горюнової, у Москві екстрено почали визначатися зі ставлеником, який супроводжуватиме окупацію зсередини. Серед інших кандидатур розглядали й Аксьонова.
“Мені здається, Аксьонов якраз дуже добре підходив, тому що в нього не було амбіцій, як у інших політичних діячів з Криму, які мали певний політичний бекграунд. Динозаври кримської політики, безумовно, не були б слухняним знаряддям Кремля і могли проводити якусь свою політику, а це Кремлю було абсолютно не потрібно”, — розповідає Горюнова. — “Мабуть, можна було знайти ще когось, але я думаю, що росіянам треба було дуже швидко приймати рішення: протягом кількох годин або доби і, відповідно, довго шукати вони не могли”.
Окупація
Наприкінці січня 2014 року голова Верховної Ради Автономної республіки Крим Константинов у Москві зустрічався з радником Путіна Сурковим. В середині лютого Сурков побував у Криму, а Константинов ще раз з’їздив до Москви. В інтерв’ю Крим Реалії колишній віце-прем’єр Криму Андрій Сенченко розповідав, що за рік до окупації Константинов разом з Аксьоновим чи не щомісяця їздили до російської столиці. Нардеп Ахтем Чийгоз каже, на роль російського ставленика в Криму претендував і тодішній кримський прем’єр Анатолій Могильов.
Політологиня Євгенія Горюнова вважає, що під час активної фази революції у Києві кримського статиста Кремля призначали спонтанно.
“Мені здається, Аксьонов краще всіх зміг скористатися ситуацією, яка виникла в 2014 році. Він опинився в потрібний час, в потрібному місці. Я не думаю, що він самостійно скористався моментом, скоріше скористалися за нього і поставили його”, — каже Горюнова.
27 лютого 14-го в захопленому російськими військовими кримському парламенті Могильова і всю Раду Міністрів відправили у відставку. Новим “прем’єром” став Аксьонов. Далі події відбувалися стрімко.
Після незаконного референдуму 18 березня Аксьонов і Константинов у Москві підписували “угоду”, яка мала легалізувати захоплення Криму.
“В перші роки йому вдалося створити імідж такого, знаєте, сильного керівника, який може вирішити всі проблеми. Він грав на певному контрасті з владою Севастополя, яка не могла знайти спільної мови з містянами. За рахунок цього контрасту в Кремлі, напевно, вважали, що якщо в Криму будуть такі ж проблеми, як в Севастополі — постійно якісь мітинги, акції протесту, то буде багато проблем. А Кремлю треба було інтегрувати Крим якомога швидше в російську політичну модель”, — розповідає політологиня Євгенія Горюнова.
Та зручний для російської влади у перші роки окупації Криму Аксьонов залишається “главою” вже одинадцятий рік. 12 вересня його “переобрали” на третій термін.
“Я не думаю, що це якась прив'язаність Путіна до Аксьонова. Мені здається, якщо міркувати логічно, Аксьонова вже давно потрібно було відсторонити або відправити якимось представником Путіна на Далекий Схід чи куди вони зазвичай відправляють, в якусь далеку провінцію”, — каже Горюнова.
Наше джерело в кримському відділенні міжнародного руху за деокупацію Криму #LiberateCrimea вважає, що Кремль тримає Аксьонова ще й через повномасштабну війну, бо він втримав ситуацію у перші роки окупації.
“Кремль і зараз влаштовує робота Аксьонова, незважаючи на великі кадрові та економічні проблеми у Криму. Зокрема, йому ставлять у плюс недопущення національного конфлікту у Криму на початку окупації, чого дуже остерігалися у Кремлі», — каже наш співрозмовник.
Клан Аксьонова
Дружина Аксьонова Олена серед найбагатших людей у Криму. У той час, як сам він декларує лише офіційну зарплату, її щорічний прибуток — понад 20 мільйонів рублів або 9 мільйонів гривень. Теща Аксьонова у 2019 році потрапила у скандал, пов’язаний з купівлею елітної нерухомості в Криму та Москві. А його родичі займають високі посади у владних структурах і великих підприємствах.
“Йому вдалося створити дуже швидко такий, знаєте, сімейний клан. Велика кількість його родичів, бізнес-партнерів отримали ключові посади. Відповідно з цими людьми він може будь-які справи розв'язувати, бо вони завжди будуть на його боці”, — розповідає Євгенія Горюнова.
Хоча, каже джерело Суспільного Крим, на початок 2014 року фінансові справи у Аксьонова йшли не дуже.
“Гра в політику та великі витрати на реалізацію своїх політичних амбіцій призвели до того, що фінансове становище Аксьонова тоді було обтяжливим, його бізнес став обростати боргами. Тож російське вторгнення до Криму стало шансом, яким він одразу ж скористався”, — розповідає співрозмовник.
Ахтем Чийгоз додає подробиць, як все відбувалося:
“У 14-му році вони грабували банки, які не встигли вивезти свої активи. Рейдерство — підприємства, курортні комплекси, санаторії. Він одразу став дуже багатим, одразу з’явилися партнери в Москві та Санкт-Петербурзі. Він, який заробляв рекетом на бабусях, що торгували насінням соняшника, отримав дуже великі гроші в перші дні окупації”, — розповідає Чийгоз.
Крім цього, Аксьонов очолив фінансові потоки, які спрямовувала до захопленого Криму Москва, каже політологиня Євгенія Горюнова:
“Довгий час фактично він був тим, хто контролює фінансові потоки, отримує відкати за різні махінації тощо. Безумовно, жодних звітів немає, але дійсно в них було дуже потужне фінансування”, — і додає: “Я думаю, що кримчани давно не задоволені ані роботою Аксьонова, ані російською владою в Криму. Але варіантів у них жодних немає, бо вони розуміють, що виборів в Криму, як і в усій Росії немає. Тому якщо на горі вирішать, що Аксьонова треба знімати, його знімуть”.
