За інформацією: Суспільне Вінниця.

Сергій Суржиков з дружиною Тетяною. Суспільне Вінниця
"Він не любить про це говорити, йому важко. І згадувати не хочу. Виходить, що снарядом зрізало дерево. І це дерево впало на нього і його накрило", — сказала дружина ветерана Тетяна Клебанська.
Після отриманого поранення майже рік чоловік — по шпиталях.
"Контузія, черепно-мозкова, хребет. Все", — сказав Сергій.
"Він після того ще діабет першого типу заробив. Ну, виходить, головні болі, оця амнезія. Спочатку раз на рік хоча б для більш відновлення цієї частини тіла. А от зараз він в неврології лежав вже по хребту", — розповіла дружина.

Сергій Суржиков у реабілітаційному центрі. Суспільне Вінниця
Вона сказала, що мить, коли вперше побачила чоловіка після поранення, і досі в пам’яті, хоч минуло понад 3 роки.
"Запитала: "Тебе можна обійняти?". Він постарів. Тяжко було і мені, і йому. Ми багато пережили. Такий основний період пройшли", — розповіла Тетяна.

Медик допомагає Сергієві виконувати реабілітаційні вправи. Суспільне Вінниця
Подружжя у шлюбі 18 років. До війни багато пройшли разом. Але після поранення стали один одному ще ближчими, сказала Тетяна.
"Який він прийшов, і який він зараз — то дуже багато змінилось. Вже зараз він, в принципі, самостійний. Немає того, що я з ним постійно ходила. Він з хати не виходив взагалі", — розповіла жінка.

Ветеран проходить реабілітацію. Суспільне Вінниця
На роботу Сергій повернувся через півтора року після поранення. Він майстер по ремонту газових котлів.
"В нього ця робота — вона йому подобається, спілкування з людьми. Не так спілкування, як допомога людям", — сказала Тетяна Клебанська.
Втім, навіть через понад три роки війна і досі не відпускає, каже ветеран. І справа не лише в інвалідності, втраченому здоров’ї. За його словами, пережите там і сьогодні перед очима.
"Не хочеться згадувати його. Побратимів хочеться…", — сказав чоловік.

Сергій на реабілітації. Суспільне Вінниця
"Йому це важко, це був і важкий період, і багато хлопців, що вже немає. Це важко. Дехто сприймає якось, може, інакше… Не знаю… Навіть слів важко підібрати", — сказала жінка.
За її словами, за понад три роки вони навчилися із цим жити. Тетяна намагається бути підтримкою для чоловіка, він — намагається триматись.

Сергій і Тетяна. Суспільне Вінниця
"Я слухаю завжди його, але йому важко про це говорити. Видно ці перепади настрою, наскільки йому це важко", — сказала Тетяна.
Ветеран Сергій Суржиков не любить згадувати про війну, але пережите там, загиблі побратими — назавжди в пам’яті. Він розповів: не чекає, щоб пожаліли, бо війну, за словами чоловіка, зрозуміє лише той, хто її пережив, кого вона торкнулась.
