За інформацією: Суспільне Вінниця.
Новий Рік. колаж: Суспільне Полтава
Вінничани стали більш стійкішими та витривалішими до війни. Хоч і спостерігається емоційна втома до війни, проте це не заважає їм і далі підтримувати українських захисників та волонтерити заради перемоги.
Про це Суспільному розповіла вінницька психологиня Ольга Піскун.
За словами Ольги Піскун, на початку повномасштабного вторгнення люди переживали три основні стадії: страх, сприйняття та примирення.
- Перша стадія — це гострий страх за життя своє і близьких, невизначеність, шок і паніка.
- Друга стадія — усвідомлення реальності війни, спроба адаптуватися до нових умов, пошук інформації та розуміння того, як діяти далі.
- Третя стадія — примирення з новими реаліями та включення у боротьбу або допомогу країні.
Сьогодні, коли війна триває вже третій рік, настрої та сприйняття війни значно змінилися. Для багатьох українців це стало новою "нормою" життя. Виникла певна емоційна втома, деякі люди стали менш чутливими до новин, щоб захистити себе від вигорання. Водночас, попри виснаження, зберігається висока стійкість та прагнення до перемоги. Громадяни продовжують підтримувати ЗСУ, волонтерити та допомагати тим, хто постраждав від війни", — сказала психологиня.
Сказала, що ситуації, коли частина родини хоче святкувати Новий рік, а інша — ні, є досить поширеною. Найкращий підхід у цьому випадку — це повага до почуттів одне одного та пошук компромісу.
"Слід пам'ятати, що святкування може мати різні форми. Ті, хто хоче відзначити свято, можуть зробити це скромно, без гучних веселощів та гучної музики. Натомість можна провести час у тісному родинному колі, запалити свічки, згадати важливі моменти минулого року або допомогти тим, хто цього потребує.
З іншого боку психологиня розповіла, що тим, хто проти святкувань, варто розуміти, що потреба у святкуванні — це не прояв байдужості до війни, а спосіб підтримати психологічне здоров'я, знайти сили рухатися вперед. Головне — діяти зі співчуттям і взаєморозумінням.
Крім того, за словами Ольги Піскун, є люди, які категорично відмовляються від будь-яких святкувань під час війни і їхня позиція має право на існування.
"Багато хто втратив близьких, дім або пережив травматичні події. Для них святкування може здаватися недоречним або навіть образливим. Це їхній спосіб висловити солідарність з тими, хто страждає. Однак не існує "правильної" чи "неправильної" позиції у цьому питанні. Психологічне сприйняття війни та особисті переживання у кожного різні. Важливо поважати вибір кожної людини, адже і ті, хто святкує, і ті, хто цього не робить, можуть однаково любити свою країну та бажати їй перемоги", — сказала психологиня.
За словами Ольги Піскун, відпочинок є важливою частиною підтримки психічного здоров'я під час війни. Багато людей відчувають провину, коли дозволяють собі відпочити чи відволіктися від важких реалій, але психологиня наголосила, що відпочинок — це не розкіш, а необхідність.
"Постійна тривога, стрес і виснаження можуть призвести до емоційного вигорання, а це підриває нашу здатність допомагати іншим та ефективно виконувати свої обов'язки", — сказала Ольга Піскун.
Відпочинок допомагає відновити сили, підвищує стійкість до стресу та дозволяє краще справлятися з викликами. Важливо вміти давати собі дозвіл на маленькі радощі — чи то прогулянка, чи читання книги, чи спілкування з близькими. Це не означає забути про війну, а радше знайти баланс між боротьбою та турботою про себе, додала психологиня.
На запитання, чи доречно святкувати під час війни, психологиня відповіла, що святкування може бути складним питанням, але воно не означає байдужості до війни чи неповаги до тих, хто на фронті. Святкування, навіть у мінімалістичному форматі, може бути проявом надії та внутрішнього спротиву, а також способом підтримки моральних сил та єдності нації.
Уміння святкувати життя навіть у найскладніші часи показує, що народ зберігає дух та не дозволяє війні зруйнувати свою ідентичність. Святкування може бути скромним, символічним і наповненим змістом. Воно може стати нагодою для благодійності, вшанування героїв чи допомоги тим, хто цього потребує. Це не лише про радість, але й про єднання, підтримку та відновлення моральних сил".
Ольга Піскун сказала, святкувати чи ні — особистий вибір кожного, але головне — робити це з розумінням контексту та повагою до інших.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
