За інформацією: Суспільне Чернігів.
Начальниця фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко. Суспільне Чернігів
Олександр Кодола зазначив, що до повномасштабної війни в Ніжині базувалася вся авіація ДСНС України і це був основний платник ПДФО для міста.
"І для нас це дуже суттєва втрата. Тому за минулий рік, за ті три місяці, ми втратили 37,2 мільйона гривень. І в цьому році ми вже втратили 160 мільйонів гривень. Разом майже 200 мільйонів гривень недоотримав бюджет нашого міста".
Також він додав, що це 37% від загального бюджету громади.
Директор департаменту фінансів Чернігівської ОДА Валерій Дудко доповнив, що втрати з бюджету області на 1 вересня 2024 року складає 3 мільярди 332 мільйони гривень.
"Це ті кошти, які ми передали, по суті, на війну. Ці гроші направляються за трьома напрямками:
Директор департаменту фінансів Чернігівської ОДА Валерій Дудко. Суспільне Чернігів
Загалом за сім місяців із цих призначень, каже Микола Силенко, використано лише 45%. Такі цифри Асоціація міст України отримала від Кабінету міністрів України.
"Причому найбільш кричуща ситуація по Міністерству стратегічних галузей. Вони з 25 мільярдів гривень, які заплановані на період використання січень-липень, використали лише 529 мільйонів гривень. Тобто, це цифра у межах 2% за цей період".
Допомога військовим за кошти бюджету громади
Олександр Кодола розповів, що до них часто за допомогою звертаються військові.
"На жаль, я можу сказати, що у 2024 році стало набагато більше звернень, ніж в попередньому році і навіть — в 2022-му. Загалом, до вилучення "військового" ПДФО, ми допомогли нашим військовим на суму понад 130 мільйонів гривень. Це були і прямі субвенції на різні військові частини. Це була і закупівля конкретного обладнання, дронів, будівельних матеріалів".
Також Кодола додав, щоб допомогти військовим економили майже на всіх сферах бюджету.
"У нас майже не фінансується культура і спорт, на жаль. Ми вимушені економити на освіті, ну і найболючіше – це ЖКГ. У 2024 році ми практично не ремонтували дороги, дуже малі кошти у нас були направлені на ремонт доріг, а в Ніжині понад 60% ґрунтових доріг. Зараз цей ремонт триває, але це ямковий, поточний ремонт".
Голова Ніжинської громади Олександр Кодола.
Щодо допомоги військовим з бюджету Чернігова, то Олена Лисенко розповіла, що в загальному, сума на підтримку ЗСУ та заходи з територіальної оборони на 2024-й рік складає майже 1,5 мільйярда гривень.
Також вона додала, що ці гроші — виключно економія та зменшені інші витрати.
"На дороги було зменшено. У нас тільки передбачено в бюджеті на поточний ремонт доріг біля 100 мільйонів гривень, а якщо до повномасштабної війни брати, то у нас було 500-600 мільйонів гривень і були і капітальні видатки. Зараз мова взагалі не йде про капітальні видатки на ремонт доріг, а виключно саме на поточний ремонт. Це так званий ямковий ремонт, без якого взагалі місто не може існувати".
"Є дуже багато звернень від рідних, від родин наших військових, яким хочеться допомогти. Але, на жаль, у нас цього ресурсу немає, тому що держава забрала його. І вже ці кошти направлені нами в державний бюджет. Тільки ми не бачимо, щоб держава в достатній мірі забезпечувала потреби наших військових і наших захисників", — додав Кодола.
Яка ситуація з вилученням силового ПДФО у громадах Чернігівщини
Микола Силенко зазначив, що втрати є абсолютно по всіх громадах області.
"Дуже великі втрати по прикордонню, бо там було більше військових дій. Але відчутно втратили: Новгород-Сіверський, Семенівка, Городня, Сновськ. Сьогодні ми бачимо ситуацію, коли громади у 2024 році, вперше за тривалий період, планували свої бюджети на вісім-дев'ять місяців".
Також, додала Олена Лисенко, зменшилися видатки на благоустрій у місті Чернігів.
"З 2022 року у нас майже не передбачені заходи по фізичній культурі, спорту, молоді. Дуже обмежене фінансування по закладах освіти. Багато з них потребують саме проведення капітальних ремонтів, але, на жаль, ми вимушені не проводити ті ж самі капітальні ремонти покрівель. Хоча вони течуть, ми їх просто латаємо, займаємося латанням дир, а капітальні видатки не маємо можливості здійснювати".
Народний депутат Віталій Безгін (партія "Слуга народу", — ред.) розповів, як вилучення "силового" ПДФО позначається на бюджетах громад:
"По 2024 року ситуація не така позитивна, як це було у 2023-му, попри те, що вже тоді тривала повномасштабна війна. Так, є проблеми з бюджетами. Якщо ми кажемо про прикордонні громади з РФ, Білоруссю, про громади, які біля лінії розмежування, там повиїжджали платники податків, відповідно, місцеві бюджети втратили. Якщо порівняти ситуацію з найгіршими показниками в місцевих бюджетах у нас в Україні, зрівняти ситуацію з державним бюджетом, то це абсолютно незрівняні речі. Ситуація з державним бюджетом набагато гірша. Тому, при всій складності, з якими стикаються органи місцевого самоврядування, все ж таки, треба не забувати, що економічна і фінансова сталість в Україні забезпечена, завдяки нашим ЗСУ і коштами міжнародних партнерів. Ми не можемо зараз жити в тих реаліях, в яких ми жили у лютому 2022 року".
Чи є гроші на зарплату
Раніше в коментарі Суспільному голова Корюківської громади Ратан Ахмедов говорив про те, що їм не вистачає грошей на зарплату працівникам бюджетних установ у листопаді-грудні 2024 року. Однак Валерій Дудко розповів, що ситуація в Чернігівській області із заборгованістю по зарплаті не критична.
"Питома вага захищених статтей – це завжди об'єктивний показник напруженості бюджетів. Станом на 1 жовтня 2024 року, у нас було протерміновано зарплати в області на суму чотири мільйони 204 тисячі гривень. З п'яти бюджетів області, тільки один — Борзнянський, в сумі 146 тисяч гривень не мав можливості сплатити зарплати. Також Мала Дівиця показує, що в неї протерміновані 984 тисячі гривень, а питома вага захищених статей — 85%. То направте ці 10% на зарплату і не будете мати проблем. У них 400 тисяч гривень заборгованості по зарплаті – це апарат управління територіальної громади на даний час. У нас в обласному бюджеті начальник ОВА (В'ячеслав Чаус, — ред.) підписав розпорядження про направлення додаткових коштів, вільних залишків на заробітну плату. Це — 162 мільйони гривень, які направили в обласному бюджеті на заробітну плату".
Натомість Микола Силенко, не згодний з директором департаменту фінансів Чернігівської ОДА.
"Що значить, так просто візьміть 10% і заберіть з благоустроя, з вуличного освітлення, з комунальних послуг. За цими всіма коштами, навіть невеликими, за ними стоять реальні потреби реальних людей. Щоб сміття не вивозити в громаді, чи хай ввечері там взагалі ніякого мінімального освітлення не буде, чи ми не купуємо елементарне обладнання і запчастини для комунальної техніки, яка працює в громаді, чи ми не робимо якісь елементарні поточні ремонти для того, щоб хоч якось їхати по дорогах, чи обслуговувати приміщення? Нас змушують знову повернутися у 2013-й рік і ведуть до того, що сільради як раніше будуть касами з виплати заробітної плати. Я бачу, що політика така теоретична і проводиться".
Виконавчий директор та бюджетний консультант Чернігівського відділення Асоціації міст України Микола Силенко. Суспільне Чернігів
За словами Силенка, реалізується багато проєктів, в тому числі і капітальних видатків, і ремонти укриттів, облаштування інших будівель, і програм по відновленню за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги. Але, для того, щоб це все реалізовувати, щоб вигравати ці гранти та залучати великі проєкти, треба мати проєктно-кошторисну документацію.
"Її треба виготовити за рахунок місцевого бюджету. Для сільської і селищної ради це суми великі. То що відмовлятися від проєктів? У нас всі громади Чернігівської області по критеріям, по яких встановив Мінрегіон і Кабмін, потрапляють у території відновлення", — додав Силенко.
У Чернігові, за словами Олени Лисенко, немає заборгованості з виплати заробітної плати, вона у бюджетній сфері у повному обсязі забезпечена до кінця 2024 року.
Щодо Ніжина, то Олександр Кодола сказав, що на даний момент заборгованості немає, але в той же час, станом на вересень 2024 року, був дефіцит бюджету — 32,6 мільйона гривень саме на зарплати бюджетникам.
"У нас відбулась сесія у вересні. Ми знайшли кошти на вересень. Зараз шукаємо кошти, щоб закрити жовтень-листопад, але на грудень нам необхідно 10,2 мільйона гривень. Ми не знаємо поки що, де їх взяти. Будемо, знову ж таки, дивитися на чому можна обрізати якісь інші сфери. Тому що зарплата — це захищена стаття витрат, яку ми маємо закрити в будь-якому випадку".
"Нам доводиться лише виживати"
На думку Олександра Кодоли, місцеві бюджети повертаються до рівня років Революції Гідності (лютий 2014-й рік, — ред.), коли у громадах не було ніяких можливостей.
"І по суті, тільки після початку реформи децентралізації громади набули якогось статусу і сили. На жаль, всього цього практично немає зараз. Дійсно, нам доводиться лише виживати".
Також він звернув увагу щодо статті витрат по статусу дітей війни.
"Держава нам передає фінансування цієї статті витрат. Вона також дуже колосальні кошти тягне. У 2024 році Кабмін ухвалив рішення і саме територію Чернігівщини визнав такою, де надаються пільги дітям, які проживали на початок бойових дій в нашому регіоні. Тому тільки в нашому місті близько восьми тисяч таких дітей і держава зобов'язує нас надавати їм безкоштовне пільгове харчування в школах. Щоби нам прохарчувати цих дітей, на 2024 рік нам треба 57 мільйонів гривень. На наступний рік ця сума складає 72 мільйони гривень, тому що вартість харчування здорожчає. І у нас просто немає цих коштів. Ми розуміємо, що в наступному році ми не зможемо надавати таку пільгу".
За словами Кодоли, вони зверталися не один раз спільно з Асоціацією міст України до уряду аби забезпечити субвенцію на наступний рік на ці потреби.
"Поки що, ми бачимо, в бюджеті такої субвенції не передбачається".
Бюджет Семенівської громади
Щодо ситуації з бюджетом прикордонної Семенівської громади, то голова громади Сергій Деденко каже, що вони у 2023 році отримували 40 мільйонів гривень "силового" ПДФО.
"Якщо порівнювати з поточним роком, то у нас зараз всі власні надходження громади становлять трохи більше ніж 50 мільйонів гривень, станом на 1 жовтня 2024 року. От можна порівняти масштаби втрат для Семенівської громади у цих надходження".
За словами Деденка, гроші на виплати зарплат у них є. Але, як додає голова громада, у них з безпекових причин не фінансуються інші галузі.
"У нас фактично не працюють школи, садочки, у нас не фінансується галузь культури, фактично вся. Великі обмеження з фінансування благоустрою, соціальний захист, управління, соціальні проєкти. На це коштів наразі вистачає, але до кінця року у нас на зарплату не вистачає близько 15 мільйонів гривень. Який вихід з цього? Ну, знову ж таки, будемо десь в ручному режимі витрачати кошти з незахищених видатків".
Голова Семенівської громади Сергій Деденко. Суспільне Чернігів
На думку Миколи Силенка, на Чернігівщині близько 80% громад в ручному режимі доведеться коригувати бюджет для того, щоб виплатити зарплату працівникам бюджетних установ.
Також він додав, що у прикордонних громадах, які постійно обстрілюються повинні бути видатки на відселення людей, на пальне, евакуацію, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, медицину.
"Бо коли нам розказують, у тому числі народні депутати, про пошуки внутрішнього резерву, то добре розказувати про їх пошуки на Львівщині, Вінниччині, Івано-Франківщині, Закарпатті. Там, де йде зростання, тренд на ріст, там, де є інвестори, де відбуваються великі інфраструктурні, приватні проєкти. У нас цього немає. У нас прикордоння з найнижчою щільністю, яка нижча вдвічі, ніж по Україні. І тому нам і до повномасштабного вторгнення було не дуже добре тут".
Сергій Деденко додав, що найважливіші статті видатків у громаді фінансуються завдяки допомозі від районної, обласної адміністарцій та донорів.
"Це якщо ми говоримо про цивільний захист, про перевезення людей, вивезення їх, то ми виділяємо кошти. Донори допомагають ще в питаннях переселення, допомагають і коштами цим людям, і тими самими проєктами з будівництва якогось тимчасового житла в нашій громаді".
Про проблеми з бюджетом у Коропській громаді
Проблеми з бюджетом має і Коропська громада. Її голова Володимир Куніцин каже:
"У нас річні втрати — шість мільйонів гривень. У 2023-му ми втратили на цьому один мільйон 100 тисяч гривень. У нас базова дотація, якщо порівнювати до 2023-го року, складає всього 34%. Ми доволі постраждали навіть не так від цього ПДФО, як від базової дотації і дотації на делеговані повноваження. Загалом ми 30 мільйонів втратили. Практично з травня 2024 року на казначейських позиках, і вже за цей період ми 16 короткотермінових позик оформляли. Зараз у нас заборгованість по тих позиках складає — чотири мільйони 900 тисяч гривень. Ну і загалом нам до кінця року не вистачає 16,5 мільйонів гривень, із них 3,2 мільйони — освітньої субвенції".
Голова Коропської громади Володимир Куніцин. Суспільне Чернігів
Володимир Куніцин додає: раніше у них не було таких витрат як внутрішньо-переміщені особи, підтримка ЗСУ і лікування.
"У наших громадах абсолютно немає премій. Зарплати ми обрізали наскільки можна. Закривати заклади я не планую. Ми апелюємо до бізнесу, тому що, я скажу не секрет, що далеко не всі сплачують податки".
"Забрати знизу, розподілити, як тобі подобається і частинку повернути"
За словами Миколи Силенка, для Чернігівщини була затверджена дотація для громад, які постраждали від війни й які продовжують страждати.
"У нас п'ять громад в зоні можливих бойових дій. Це Городнянська, Сновська, Корюківська, Семенівська і Новгород-Сіверська. Але Коропська громада поруч з ними. Коли я бачу розподіли, які з держбюджету йдуть, то там для громад Львівської та Івано-Франківської областей, є громади з центральноукраїнських областей, які теж за рахунок цієї дотації іноді отримують ресурси. Назва субвенції "для ліквідації наслідків воєнних наслідків", а віддають в регіони, які, по-перше, самі можуть справитись з цими проблемами, а по-друге, пріоритетність тут точно більша. У нас і до 2022 року були проблеми з бюджетною децентралізацією. І зараз все розподіляється в ручному режимі".
Силенко каже: бюджетної децентралізації як такої зараз немає, бо у нас зруйновані прямі міжбюджетні відносини.
"Забирають гроші у місцевих бюджетів, під приводом, що це "силове" ПДФО чи ще щось, розподіляються в державному бюджеті, дають це на ручне управління міністерством, а вони вже ділять там і знову ці гроші частково, значно менше, повертають вниз. Тобто, добра практика – забрати знизу, розподілити, як тобі подобається зверху. Якусь частинку сюди повернути і сказати, що ми ж молодці, ми ж вам зверху дали субвенцію".
Чи вилучать 4% цивільного ПДФО
Міністерство фінансів заявляло про наміри забрати у 2025 році з бюджетів громад до державного бюджету ще 4% цивільного ПДФО. Проте навряд чи Міністерство фінансів наважиться на такий крок, розповів Віталій Безгін.
"Мені здається, з того моменту, коли 64% були відведені громадам, кожного року Міністерство фінансів намагається ці 4% забрати. Дійсно, коли був підписаний базовий меморандум між урядом, на той момент, і місцевим самоврядуванням, ми розуміємо, що 4% – це частина компенсації за різні тарифи. Це лише частина й іншу частину цієї компенсації за тарифи держава, з іншого боку, протягом останніх півтора року не виконує, з незрозумілих причин. Є міжнародні зобов'язання, позиція Міжнародного валютного фонду, брак коштів в державному бюджеті"
Народний депутат Віталій Безгін від партії “Слуга народу”. Суспільне Чернігів
Безгін додав, що коли Україна отримала статус кандидата в ЄС (17 червня 2023 року Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС, — ред.), то був оприлюднений висновок Європейської комісії про успіхи децентралізації і там написано про 64%.
"Тому, на моє переконання, спроба забрати знову 4% – вона, по-перше, є шкідливою безпосередньо для місцевих бюджетів, по-друге, вона є шкідливою для нашої європейської інтеграції, по-третє, я все ж таки впевнений, що парламент до останнього буде стояти на боці місцевого самоврядування і все ж таки 64% залишаться в територіальних громад і в 2025 році".
Для міста Чернігів, пояснює Олена Лисенко, 4% ПДФО від цивільних за 2024 рік складає майже 109 мільйонів гривень.
"А видатки, на які ми направляємо ці кошти, що відповідно до законодавства ми маємо забезпечити за ці 4% складають підтримку нашого водоканалу, теплокомуненерго – це 170 мільйонів гривень в бюджеті на цей рік. Крім цього, ми ще сплачуємо за комунальні послуги майже 240 мільйонів гривень. Тому ці 4% не покривають витрат, які місто несе саме на виконання зобов'язань, взятих колись відповідно до меморандуму".
За словами Лисенко, щодо різниці в тарифах, то держава не виконала жодної віхи своїх зобов'язань.
"У грудні 2022 року кошти так і не дійшли до громад. Вони тільки були на папері, а наразі у нас йде судовий процес з "Техновою", що вони вимагають від міста 320 мільйонів гривень саме різниці в тарифах за 2022 рік. Суд першої інстанції ми виграли, ще буде апеляційний, суди тривають".
