За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, звільнений з російського полону, 28 червня 2024 року. Ельвіна Сеїтбуллаєва
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який повернувся в Україну в рамках обміну полоненими 28 червня, розповів детально про свій шлях додому та стан свого здоров'я.
Про це повідомив Наріман Джелял в етері національного телемарафону "Єдині новини" 2 липня.
Колишній політв'язень досі не може повірити, що прокидається у звичайному ліжку і може робити все те, про що мріяв.
Він відзначив, що перебувати в неволі йому було важко психологічно, адже він відчував несправедливість і приниження, нехтування правами та належним ставленням до людей.
"Це дуже важко, коли ти б'єшся, намагаєшся донести якусь правду, а люди там скло просто чи бетонна стіна. Оці судді сидять, чи прокурор, ти їм пояснюєш, все очевидно нібито для тебе, для всіх. Я думаю, і для них. Але вони все одно роблять цю справу. Це дуже важко пережити", — розповідає перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Крім того, він відзначив, що дуже переймався за дітей та дружину, через те, що не мав змоги захистити їх, або розв'язувати побутові питання.
Він впевнений, що пройшов більш-менш цивілізований шлях у російській в'язниці. З його слів, щодо нього не застосовували тортури. Однак, були присутні приниження і відчувався психологічний тиск.
Джелял стверджує, що наразі добре почувається, але присутні певні проблеми, які згодом буде вирішувати за допомогою лікарів.
"Почуваюся добре. Я не скажу, що якісь були дуже великі проблеми. Ще потрібно пройти медичні обстеження. Є деякі проблеми. Однак, я в більш-менш доброму стані, і фізично, і психологічно. Є певні проблеми. Я думаю, найближчим часом з фахівцями будемо їх вирішувати", — зазначив колишній політв'язень.
Він детально розповів і про сам процес обміну, який відбувався на Білоруському кордоні.
"Фактично, понеділок я вийшов на роботу, я працював в тюрмі, пів дня відпрацював, і прямо з роботи співробітники мене забрали і сказали збирати речі", — розповів Наріман.
Джелял відзначив, що згодом зустрівся з головою оперативної служби, який повідомив, що його звільнять.
"Тоді я вже по факту дізнався, що мене звільняють. До цього взагалі не було ніякої інформації. І через кілька годин приїхали співробітники, які мене доставили автотранспортом до Красноярського СІЗО, де дві доби я наодинці в окремій камері ще чекав. Поки вже за мною не приїхали і ми не вирушили до кордону Білорусі та України", — додав Джелял.
Він вирушив на обмін із СІЗО у супроводі співробітників ФСБ із зав'язаними очима та у кайданках.
"До мене приїхали співробітники ФСБ, зав'язали очі, наділи кайдани, і ми почали довгий оцей останній шлях додому, до волі. Одразу пересіли на автотранспорт, потім на інший, де я вже приєднався до цієї групи моїх земляків, з якими ми проходили цей шлях обміну. Десь на кордоні з Білоруссю, тому що там проходив обмін, нас прийняла якась група спецназу чи когось, на гелікоптері вони 3 години нас доставляли вже на кордон", — розповідає перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Джелял зазначив, що у нього досі залишилися сліди на руці. Він пояснив, що під час обміну російські силовики зав'язали йому руки стяжками після того, як зняли кайданки.
"Там була така ситуація, нам зняли кайдани і наділи стяжки пластикові. І той, я навіть людиною не хочу його називати, щось йому не сподобалося в тому, що я якраз сказав, навіщо ви так туго стягуєте, навіщо це треба, він навмисно взяв і затягнув мені руки так, щоб просто кровообіг був порушений. Вже в гелікоптері, я звернувся до іншого, попросив послабити, тому що в мене були б пошкоджені руки", — відзначив він.
Згодом Наріману послабили стяжки, але навіть за кілька днів після звільнення у чоловіка залишалися глибокі сліди, зазначив він.
Крім того, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу підкреслив, що завжди вірив в те, що його звільнять. На зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським він зазначив, що завжди вірив у свою державу.
"Я вірю в тих людей, які її захищають, я вірю в тих, які допомагають тим хлопцям та дівчатам, які в полоні, повернутися додому. І моя віра, вона наразі повністю підтверджена. І я звернувся вже до родичів тих хлопців, яких я знаю, які зі мною були засуджені, чи з якими був знайомий, щоб вони не втрачали цієї надії, для них це дуже важливо", — додав він.
Крім того, колишній політв'язень вірить у звільнення Криму, адже, за його слвами, багато кримчан з нетерпінням чекають на деокупацію півострова.
