“Найгірше, що може статися з бійцем на нулі — паніка”: історія бійця 128-ї Закарпатської бригади Андрія

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Військовий 128-ї ОГШБр Андрій “Маклауд”. 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада/Facebook

Андрій — боєць мотопіхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Йому 48 років, родом він із Тячівського району. Чоловік понад 20 років пропрацював заробітчанином у Москві. Андрій почав воювати ще у 2014 році, коли почалась агресія Росії на сході України, проте тоді він служив у іншій військовій частині. Чоловік вів бої за Донецький аеропорт і міг багато разів загинути. Через це товариші дали йому позивний МаклаудЗа персонажем голлівудського фільму "Горець", котрий вважався безсмертним і міг загинути, тільки якщо йому відрубали голову..

У 2016 році військовий демобілізувався, створив будівельну бригаду й працював вдома на Закарпатті. Вранці 24 лютого 2022 року пішов у військкомат: хотів повернутися в попередню частину, яка перебувала на Донеччині. Через те, що дібратися туди було неможливо, боєць пішов у 128-му ОГШБр. Як досвідчений піхотинець, Андрій завжди там, де найважче, оскільки знає, як поводитися в складних ситуаціях.

Історію військового розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.

За словами Андрія, під час перебування на заробітках у Росії він розбудовував центр Москви в межах Садового кільця та мав свою бригаду.

"Центр Москви знаю напам’ять, скоріше в Мукачеві можу загубитися, ніж там. А в Підмосков’ї будував дачі різним знаменитостям — обом Газмановим, Шуфутинському. Галкіну ремонтували дерев’яну терасу в селі Грязи), Кларі Лучко теж ремонтували дачу. Якби тоді знав, що будемо з Росією воювати, замінував би Садове кільце, щоб тільки натиснути кнопку і все", — пригадує військовий.

У 2014 році Андрій разом із волонтерами поїхав на Донеччину й там записався у 81 бригаду. Чоловік відразу почав працювати з автоматичним станковим гранатометом.

"Гіві тоді стояв зліва від нас, а Моторола справа (ред. — ватажки бойовиків так званих "ЛДНР", які згодом були ліквідовані українськими спецпідрозділами). Крили нас перехресним вогнем — один танками, інший — гаубицями. Вогонь суцільний, а я бігаю зі своїм гранатометом поміж вибухами. Тоді мене й прозвали Маклаудом", — розповів боєць.

Під час боїв за місто Ясинувата, що на Донеччині, чоловік отримав поранення — міна вибухнула за три метри від нього. За словами Андрія, у нього влетіли 16 осколків. Один із них пройшов по тілу й застряг. Відтоді права рука військового погано працює.

"Найгірше, що може статися з бійцем на нулі — паніка. Я знаю це ще з 2014 року. Тому якщо хочеш вижити, залишай емоції десь далеко і поводься адекватно, холоднокровно. На мене нещодавно російський дрон вилетів на позиціях, але я встиг його розстріляти. Дрон підкинуло, він упав за зруйнованою хатою й підпалив поле сухої трави. Хлопці потім казали, що мені треба виділити для розстрілу дронів дробовика. Чи подобається мені тут? Та я давно міг списатися за станом здоров’я. Але не хочу. Як кинути хлопців? Та й маю заплатити давній борг — дуже багато працював у Москві, розбудовував її. І тепер маю відпрацювати тут", — сказав Андрій.Читати ще

Читати ще “Ми чудово розуміємо, що будемо тут до кінця. Ми зробили свій вибір”: історія військового 128-ї бригади Сергія

Новини України