За інформацією: Суспільне.
Внаслідок удару "шахеда" 6 липня по Миколаєву підприємиця Юлія отримала тяжке поранення очей. В її голові було понад 300 уламків, через це жінка тимчасово втратила зір. Внаслідок вибуху було пошкоджено кафе подружжя.
Про те, як відбувається лікування, адаптацію до побуту, підтримку рідних та стан бізнесу дівчина розповіла кореспондентам Суспільного.
Увага! У матеріалі присутній чутливий контент.
Після отриманого поранення жінка перебувала на лікуванні в Одесі. Там її очі тричі прооперували.
"Одна (операція — ред.) — на праве око, у мене була пересадка рогівки на правому оці, також припаювання сітківки. І на лівому оці було вже дві операції. Робили "прикольні штучки": також припаювали сітківку і вставили штучний кришталик. В принципі, лікування в Одесі мені дуже-дуже сподобалось", — розповідає Юлія.
Юлія Матвєєва. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Всі три операції Юлії робили з проміжком у тиждень.
"Одна операція була під загальною анестезію, мені діставали з правого ока уламок на все очне яблуко, тобто він був дуже великий — 2 сантиметри на 1 сантиметр. А в ліве око робили з місцевою анестезією і я можу сказати, що це не так категорично боляче, але моментами було аж "Ай-ай-ай, куди мені дітися”, дуже-дуже було неприємно. Але нічого страшного, фізичний біль не такий болючий, як те, що ти не бачиш", — каже жінка.
Ліве око Юлії внаслідок влучання уламка розірвало на чотири частини, праве — також зазнало значних травм, проте лікарі змогли врятувати обидва ока жінки. Втім чи зможе вона бачити повноцінно — невідомо.
"Правим оком я бачу світло, з якої сторони світить, але це зблизька. Тобто, коли лікарі проводять досліди і з ліхтариком мені світять в око, то я бачу з якої сторони — справа, зліва, зверху, знизу. Більше, на жаль, поки що ні, але це дуже крутий результат", — розповідає Юлія.
"На лівому оці я бачу силуети, коли людина, наприклад, на відстані метр від мене. Зараз в моєму лівому оці все не темне, а скоріш за все темно-сіре, можливо сіре. Наприклад, людина — чорна, дивлячись, як світло на неї падає".
Юлія після отриманого поранення З особистого архіву Валерія
Юлія після отриманого поранення З особистого архіву Валерія
Юлія з повʼязкою на очах З особистого архіву Валерія
Вперше після всіх операцій Юлію відпустили додому у Миколаїв через 40 днів.
"У цей момент я абсолютно була розбита і засмучена, я не знала чому мене відпускають. Ми ж не долікувались, мої очі ще не бачать, як я можу їхати додому. Але лікарі мені пояснили, що треба час, щоб все прижилось, щоб все стало на свої місця, не було набряків, запалень, щоб все було добре, а потім ми можемо продовжити наново", — пояснює жінка.
"Але вдома також я проходжу лікування, мені чоловік чотири рази на день робить крапельки, ми на огляді тут у місцевого офтальмолога, постійно міряємо тиск очний, тобто вдома також лікування".
Родина Матвєєвих. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Після того як Юлія почала бачити світло, її чоловік купив їй герметичну маску для плавання, щоб вода не потрапила в очі під час купання, і Юлія не страждала від панічних атак у повній темряві. Для Валерія пристосування до нового побуту також було нелегким.
"Це стосується усіх речей, як і в побуті, так і просто в житті. Тобто, якось пристосовуєшся, думаєш наперед, якщо б не бачив ти, тобі би так було би нормально чи ні?"
"Також у лікарні я так експериментував, ходив із заплющеними очима, аби зрозуміти трішки як воно, звісно, це не те, але хоча б ти в уяві можеш прикинути, як воно і як краще щось зробити", — каже Валерій.
