Жителька Микулинець Ганна Заболотна зв’язала понад 80 пар шкарпеток. Працює по 15 годин на день.
Змінити розмір
Не звертаючи увагу на свій поважний вік та різні хронічні хвороби 76 річна Ганна Григорівна Заболотна увесь день в’яже теплі носки для захисників України. Розповідає Якушинецька громада
«Я не можу спокійно спати, адже знаю, що їм там холодно», – говорить про наших воїнів Ганна Заболотна із Микулинець, – Минулої осені побачила по телевізору, що у якомусь селі жінки зібралися та в’яжуть для воїнів. Думаю, так я теж так зможу допомагати, якраз осінь і теплі носки будуть дуже доречні. Закупила нитки та почала в’язати першу партію – 15 пар. Запитала у доньки кому можна їх передати, вона порадила наших хлопців-односельців, брати Петлінські, вони обидва на війні. Отак і почалась моя історія допомоги для захисників».
Відтоді Ганна Григорівна зв’язала уже 80 пар носків, до речі усі вони мають дуже веселе забарвлення, дивлячись на них хочеться посміхнутись. У кожній парі цікаво поєднані кольори, аби радувати око та хоч трохи підіймати настрій хлопцям.
«Для кожної посилки нав’язую приблизно 15-20 пар тепленьких носків та відправляю воїнам. До носочків обов’язково додаємо від нашої родини (доньки, сина, онучки) якісь смаколики, солодощі, каву, також власноруч вирощені цибулю, часник, аби хвороби не чіплялися.
Запрошую доєднуватись до моєї діяльності, може хто хоче допомогти в’язати носки, або має можливість передати хлопцям смаколики, звертайтеся, разом зможемо більше, – наголошує Ганна Заболотна, – поки що немає бажаючих, але я не здаюся», – розповідає волонтерка.
Демонструючи фото та відео від хлопців із подякою за свої вироби, пані Ганна не може стримати сліз. Зізнається, що тепер кожну вільну хвилинку присвячує в’язанню.
«Іноді сплю три години, аби побільше встигнути зробити. Родина допомагає із закупівлею пряжі, вона у нас велика, тож ниток поки маю достатньо, було б здоров’я в’язати. Адже тримати ноги в теплі нашим воїнам потрібно увесь рік. Зараз тільки переживаю, що прийшла весна як тепер поєднувати в’язання із городніми справами».
Ганна Григорівна вправна господиня, все життя вирощує чудові урожаї всієї городини і в теплиці, і на відкритому ґрунті. Розповідає що бажання працювати біля землі у неї непереборне, дуже любить бачити результати своєї роботи. Зараз уже здоров’я не дозволяє працювати в повну силу, але бажання перемагає, тож іноді сапає городину сидячи на стільчику.
Одними із тих хто допомагає із закупівлею ниток для виробів Ганни Заболотної, є батьки загиблого Героя – Бориса Романова із Микулинець. Вони родичі із пані Ганною та живуть одній вулиці.
Борис Романов загинув у віці 27 років, під час ракетного обстрілу у селі Гавришівка 6 березня 2022 року. Він став одним із перших полеглих у нашій громаді після повномасштабного вторгнення. Борис був десантником, спортсменом, виконав більше ста стрибків із парашутом, мав багато Подяк і нагород за свої досягнення. Він служив за контрактом, брав участь в АТО. Був дуже активним у допомозі щодо благоустрою в своєму рідному селі Микулинці. Не цурався ніякої роботи, завжди першим приходив на допомогу. Але війна забирає найкращих…
Батьки Героя – Микола Пилипович та Тамара Іванівна розповідають, що після загибелі їх сина відчувають потребу допомагати, тим самим наближаючи нашу Перемогу. Вони постійно донатять на різноманітні збори та благодійні фонди, допомагають військовим у придбанні необхідного обладнання.
Вінниця.info, фото Якушинецької громади
