За інформацією: Суспільне Полтава.
На Полтавщині через високий рівень води у Дніпрі руйнується захисна дамба на Кременчуцькому водосховищі. Через це одне із сіл може лишитися без сполучення із суходолом.
Про це Суспільному розповів голова Градизької громади Мирослав Носа.
На дамбі Кременчуцького водосховища утворилися аварійні ділянки. Їх спричинив високий рівень води у Дніпрі. Руйнувань зазнає і берегова лінія.
"Зверху моя приватизована ділянка, яка розташована поруч із кручею. І довгий час берег обмивався, і я думала, що вона взагалі піде у воду. Вже багато земель пішло: це і паї, і просто ділянки сільськогосподарського призначення. У деяких місцях навіть до будинків досить недалеко лишилося", — розповіла жителька села Мозоліївка Тетяна Денісова.
Тетяна Денісова, жителька села Мозоліївка. Суспільне Полтава
"Залізобетонна конструкція вже ламається і падає. Видно, що всі ці плити вже висять у повітрі, вся основа їхня вимита. Цього року вони всі впадуть, і, фактично, вода підійде впритул до дороги", — розповів голова Градизької громади Мирослав Носа.
Зі слів голови громади, протяжність дамби 13 кілометрів, із них близько двох ― довжина аварійної ділянки. Найближче до небезпечної зони розташовані села Мозоліївка й Шушваліка. Для останнього дамба ― це єдине сполучення із суходолом.
"Ні шкільний автобус, ні діти в школу, ні продукти, ні медицина, нічого. І в подальшому будуть підтоплюватися всі села, які розташовані по інший бік дамби – поля і села аж до Семенівської громади", — розповів голова Градизької громади Мирослав Носа.
Руйнування бетонних плин на дамбі. Суспільне Полтава
"На пів метра рівень води вищий від нормально підпертого рівня, від того рівня, за яким розраховано захист берега. І це тримається 2022-й, 2023-й кілька місяців. Для дамби, для берега це дуже складна ситуація, адже тоді йде підвищене руйнування", — заступниця начальника Регіонального офісу водних ресурсів Полтавщини Світлана Соколовська.
Чому на Кременчуцькому водосховищі підвищився рівень води
Підвищений рівень води у Кременчуцькому водосховищі пов’язаний із високою водністю Дніпра й Десни взимку та навесні, а також із обстрілами з боку Росії, йдеться у відповіді на запит Суспільного від "Укргідроенерго".
Дамба Кременчуцького водосховища. Суспільне Полтава
"Об’єднана енергетична система України працювала у надскладних умовах: руйнування високовольтних ліній електропередачі, розподільчих підстанцій, трансформаторів та основного обладнання гідроелектростанцій. Усі водосховища дніпровського каскаду були заповнені до проєктних рівнів із метою накопичення резерву аварійної потужності в умовах воєнного стану", – йдеться у відповіді на запит.
Біля берегів Шушвалівки й Мозоліївки найбільша ширина водосховища – 28 кілометрів. Сильний розгін і висота хвиль впливають на берегову лінію й дамбу, однак знизити рівень води у Дніпрі поки немає змоги, розповів Олександр Бовсуновський.
Тріщини на бетонних блоках дамби. Суспільне Полтава
"Водосховище Кременчуцьке – це найбільший регулятор води на водосховищах дніпровського каскаду. Зараз іде повномасштабна війна, багато знищено генеруючих потужностей, закумулювати воду десь у інших місцях немає де. І, відповідно, для того, щоб працювала у нас енергетична система, було ухвалено рішення дещо підвищити рівень води у водосховищі", — розповівначальник Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Олександр Бовсуновський.
Як укріплюватимуть дамбу Кременчуцького водосховища
Зі слів Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Олександра Бовсуновського, дамбу укріплюватимуть гірською масою. Укріпленням берегової лінії займатиметься Регіональний офіс водних ресурсів Полтавщини. Нині відремонтували частину аварійної ділянки біля села Мозоліївка, розповіла заступниця начальника Регіонального офісу водних ресурсів на Полтавщині Світлана Соколовська.
Берегова лінія, яка зазнає руйнувань. Суспільне Полтава
"Високий рівень води заважає будівництву, взагалі при цьому рівні не можна проводити будівництво, адже ми маємо відсипати дамбу на поверхню, де немає води, щоб укласти берег, відсипати підніжжя із щебеню, тобто, не у воду сипати, а на суху поверхню. Тому тільки коли буде водосховище спрацьоване, тоді ми можемо вже працювати, а це буде не раніше жовтня", — пояснила Світлана Соколовська.
