За інформацією: Суспільне Полтава.
На Полтавщині село Світлогірське стало прихистком для майже 600 переселенців. На початку повномасштабного вторгнення до населеного пункту приїхала понад тисяча ВПО, потім частина поїхала до міст, розповіла Суспільному староста округу Наталія Жук. Люди оселилися в пустих хатах, дехто орендує, а є й такі, що вже придбали оселі та планують лишитись тут назавжди.
Ірина і Володимир Мущири. Пів року тому подружжя приїхало сюди з Межової на Дніпропетровщині. Суспільне Полтава
"Спочатку прилетіли КАБи, і там поруч були військові й кажуть: «Виїжджайте». Кожен сподівався, що все мине, а потім почали долітати FPV-дрони, FPV не давали вийти з двору, дуже-дуже, на город не можна було вийти. Вони летять і летять через хату. Спочатку били по військових, а потім почали і хати палити, і по цивільних. Страшно було", — розповіла переселенка Ірина Мущир.
Хата, в якій живуть Ірина і Володимир Мущири. Суспільне Полтава
Зараз у Світлогірському проживає майже 600 людей, які вимушено переїхали через повномасштабну війну, розповіла діловодка старостинського округу Аліна Скляр, 50 із них діти. На початку вторгнення було удвічі більше, проте деякі поїхали в міста.
"Перші переселенці в нас були із Харківського напрямку. Здебільшого це були Харків та село Уди, дуже велика кількість, понад 1000 людей ми прийняли 2022 року. Переважно зараз у нас люди з Гірника Донецької області, Мирнограда та Покровська. Також є кілька родин із Луганської області. З Херсона є з десяток, потім зараз почали приїжджати люди, які з Дніпропетровської області, їм надали статус також із грудня 2025 року", — повідомила діловодка Світлогірського старостинського округу Аліна Скляр.
Яна Літвінова, переселенка з Петропавлівки. Суспільне Полтава
Яна Літвінова з рідними приїхала з Петропавлівки на Дніпропетровщині, їхнє селище, каже, у грудні визнали зоною бойових дій. Жінка живе в будинку з чотирирічною донькою, молодшою сестрою та її хлопцем. На Полтавщині родина вже два місяці, потроху звикають до нового житла.
"Змусило виїхати те, що в мене маленька дитина (4 роки), дуже сильно переживаю за її психологічний стан і за її здоров'я, щоб було все добре. До нас не так часто, але прилітало, прилітали як ракети, так і «шахеди». Літали вони майже щоночі над нашим селищем. Чоловік не приїхав, тому що він працює. Він працює на шахті", — пригадує переселенка Яна Літвінова.
Хата, в якій проживають Яна Літвінова з рідними. Суспільне Полтава
Люди оселилися в пустих хатах, розповіла староста, дехто орендує, є й такі, що планують лишитися у Світлогірському назавжди.
"Є й такі ВПО, які в нас купили будинки, відремонтували, зробили «палаци» красиві, глянути — в нас у селі таких навіть не було раніше", — розповіла староста Світлогірського старостинського округу Наталія Жук.
Сергій Алфьоров, переселенець із Ясинуватої. Суспільне Полтава
Сергію Алфьорову від війни довелося тікати двічі: 2014-го з Ясинуватої до Харкова, а 2022-го — у Світлогірське. Тут планує і лишитись. Чоловік облаштував і подвір’я будинку, в якому живе, та повісив прапор України.
"Ото альтанка, я її сам зробив, он, бачте, парканчик, тин, то для відпочинку влітку. Вже прийшов третій рік, як я тут живу, і мені здається, що я тут вже довше живу, якось стало вже рідним, вже і багато знайомих з’явилось, і ось так, подобається тут", — розповів переселенець Сергій Алфьоров.
