За інформацією: Суспільне Чернігів.
Стела з назвою села Красна Гора на Донеччині та Олександр Зайцев. Олександр Зайцев
Після поранення близько трьох місяців чернігівець Костянтин Курик ніс службу на милицях біля Серебрянського лісу на Донеччині, а потім пройшов 11 судів через відсутність бойових виплат. Чоловік майже у 50 років став на захист Чернігова. У перші дні повномасштабного вторгнення добровільно долучився до лав оборонців. Згодом разом із товаришем Олександром Зайцевим розпочали службу у 119-й бригаді територіальної оборони під час її формування.
Олександр Зайцев потрапив до мінометної батареї, потім до роти вогневої підтримки, до кулеметного відділення. А Костянтин Курик — до відділення снайперів.
З початком повномасштабного вторгнення бійці захищали рідний Чернігів: училися стріляти з радянських кулеметів та вивчали тактику росіян, щоб ефективно збивати їхні безпілотники.
Вперше на передову чоловіки їхали власними автівками 20 годин та не встигли на підмогу ніжинському батальйону. Там проходив службу Олександр Мацієвський, якого розстріляли росіяни, а кадри цього моменту оприлюднили у мережі. На передовій Олександр та Костянтин воювали з російським "Вагнером", один із боїв був у співвідношенні 20 до 300.
Чому Костянтин Курик та Олександр Зайцев згодом покинули 119-ту бригаду ТрО, які мають проблеми, пов'язані зі службою, та роз'яснення адвокатки про типові труднощі військових після поранень і рекомендації тим, хто тільки-но потрапив до війська, — про все це далі у матеріалі Альони Марчан.
Служба на милицях та 11 судів
"До лінії бойового зіткнення було 19 кілометрів — це не глибокий тил, але долітало все".
Так свою другу ротацію 2024 року пригадує Костянтин Курик. Тоді він на милицях ніс службу на Донеччині.
Зліва направо у верхньому ряду: Олександр Зайцев, Костянтин Курик та їхні побратими 22 червня 2025 року у Донецькій області. Олександр Зайцев"Там я з 59-ю бригадою провів три місяці. Мені ні бойових, ні виплат по сотні (сто тисяч гривень, — ред.) — нічого не було. Зараз судимося, вже 11 судів пройшло. 59-та на 166-ту — одна на одну перекидають, хто має оформити рапорт. Це сталося тоді, коли я був відряджений до 59-ї бригади та порвав зв’язки на колінах. І вони не дають цієї довідки. Потім я пройшов лікування. Мені, знову ж таки, ніхто не платив. Бо у мене немає довідки, що я зазнав бойового поранення. А хто зі мною був тоді: і Роман, і Андрій — вони загинули".
При цьому, зазначає Костянтин, у нього є довідки та документи про проходження служби та захист Батьківщини.
Олександр Зайцев розповідає, що він тоді прибув на Донеччину обмежено придатним.
"Але я був на бойовій посаді. Костя на милицях. А людину, яка здорова, але перебуває на тиловій посаді, не переводили на мою, бойову. Але що ми могли — робили. Костя на кухню став. Ми їздили там на другу лінію — копати бліндажі, бо не було готових позицій, куди відступати".
Адвокатка та керівниця напряму "Захист прав військовослужбовців" громадської організації "Юридична сотня" Христина Ковцун у коментарі Суспільному зазначила, що в такій ситуації, в якій опинився Костянтин, важливо з'ясувати, кому на момент несення служби підпорядковувався військовослужбовець.
Христина Ковцун, адвокатка, керівниця напряму “Захист прав військовослужбовців” ГО “Юридична сотня”. ГО “Юридична сотня”"Якщо він був відряджений для виконання бойового завдання до іншої частини, то власне такий документ має видати ця частина. Тут важливо звертатись з рапортом, надати детальні пояснення, вказати на свідків, які зможуть це підтвердити. За таких умов, доцільно буде вимагати проведення розслідування. Якщо військовий, який зазнав поранення, був відряджений до іншої частини, тоді довідку видає начмед тієї військової частини, до якої боєць відряджений. Слід звернутись із рапортом, отримати офіційну відповідь. І вже після цього звертатись зі скаргою до вищого командування або ж через суд".
Бойове й небойове поранення та пов'язані з ними виплати
Адвокатка Христина Ковцун роз'яснює, що бойовим пораненням можна назвати те, якого військовослужбовець зазнав під час виконання бойового завдання. Це має підтверджувати відповідний наказ чи розпорядження. В усіх інших випадках можна говорити про небойові травми.
Як зазначила адвокатка, при бойовій травмі все починається з етапу евакуації.
"Під час якої заповнюють форму 001 (раніше це була форма 100). Первинна медична картка (форма №001) і є документом, який заповнює медик після надання першої домедичної (екстреної медичної) допомоги".
Надалі, зазначає Христина Ковцун, документ, який підтверджує бойову травму, — це довідка встановленого зразка, затверджена Наказом Міністерства оборони України №402.
Довідка. Верховна Рада України"Це додаток №5, його так і називають «Форма 5» — довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Вона складається протягом п’яти днів з дня отримання військовослужбовцем первинного облікового медичного документа, затвердженого Міноборони України. За його відсутності — довідка про перебування в закладі охорони здоров’я, в якому військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні. Цей документ направляється до територіального центру комплектування та соціальної підтримки".
Як роз'яснює адвокатка, цей документ важливий, адже за час стаціонарного лікування, на підставі довідки №5, військовослужбовцям виплачують додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень.
"Надалі, на підставі цієї довідки, ВЛК встановлює причинний зв’язок поранень — «Так, пов’язано із захистом Батьківщини» — що є підставою для виплати 100 000 грн. Зокрема і під час відпустки, за рішенням ВЛК, якщо травма належить до тяжкої".
Щодо небойових травм, то тут треба послуговуватися "Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних силах України", яка затверджена Наказом МОУ №332.
У такому разі обов'язково проводять розслідування. При цьому, якщо захворювання, травма, поранення, контузія чи каліцтво військовослужбовця спричинені діями противника, зокрема, під час перебування в полоні, відповідне розслідування не проводиться.
Перше бойове хрещення — прибули на підсилення батальйону Мацієвського
У січні 2023 року в Олександра та Костянтина була перша ротація. Тоді вони разом зі своїми підрозділами вирушили на Донеччину, несли службу в районі села Красна Гора.
Стела з назвою села Красна Гора на Донеччині. Олександр Зайцев"Сказали, що третя лінія оборони. Правду сказали, з трьох сторін наступали. Два рази в оточенні були. Востаннє виходили разом із Сашком (Олександром Мацієвським, — ред.)", — пригадує Костянтин.
За словами військових, вони тоді вирушили на підсилення ніжинського батальйону, який ніс службу на Соледарському напрямку.
Олександр Зайцев та побратими облаштовують оборону в селі Красна Гора на Донеччині 11 січня 2023 року. Олександр Зайцев"У тому батальйоні служив наш герой Олександр Мацієвський. Ми у Чернігові хоч бачили смаленого вовка, ті взагалі були не обстріляні. Їх кинули на Соледарський напрямок. Пішов «Вагнер». Це був перший вихід на арену цього підрозділу. Звісно, що вони прорвали. І ми, можна сказати, їхали виручати ніжинський батальйон. Основна техніка, яка в нас була, це ГАЗони, «Газелі». Тобто жодної бронетехніки. Ми на своїх приватних машинах, на своєму пальному їхали 20 годин з Чернігова. 4 січня ми прибули. Ще п’ять днів чекали на основний склад, який їхав потягом. І наш перший бойовий вихід був 9 січня".
Автомобіль чернігівських військових дорогою на передову у січні 2023 року. Олександр Зайцев
Олександр Зайцев пригадує, що Олександр Мацієвський загинув 30 грудня 2022 року, а точніше — його вбили росіяни. Військовий припускає, що саме в ці дні й міг статися прорив російської ПВК "Вагнер" на тих позиціях, де ніжинський батальйон ніс службу.
