За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Зліва направо: Артем Таран, Дмитро Михайлик та Олексій Непокритий. Facebook/Петрівська, Світловодська, Компаніївська громади та Суспільне Кропивницький
16 березня у Кіровоградській області попрощались з бійцями, які загинули на російсько-українській війні. Це Артем Таран з Петрівської громади, Дмитро Михайлик зі Світловодської громади та Олексій Непокритий з Компаніївської громади.
Прощання з Артемом Тараном
За інформацією з Facebook-сторінки Петрівської селищної ради, Артем Таран народився 13 грудня 1999 року в Петровому, навчався у Кропивницькій школі-інтернаті.
"Мав звання майстра спорту з хортингу — сучасного українського бойового мистецтва, що бере свій початок від традицій Запорозької Січі", — йдеться у повідомлені.
З 16 липня 2020 року по 19 липня 2021 року він проходив строкову службу у лавах Державної прикордонної служби України, а після її завершення уклав контракт та продовжив службу, майже п’ять років працював на посаді кінолога з німецькою вівчаркою Йорною.
Німецька вівчарка Йорна, з якою працював Артем Таран, під час прощання. Петрівська громада Кіровоградської області, 16 березня 2026 року. Facebook/Петрівська селищна рада
Під час повномасштабного вторгнення Артем служив у складі мобільного прикордонного підрозділу й виконував бойові завдання на Донеччині, Сумщині та Запоріжжі, мав статус учасника бойових дій.
11 березня 2026 року 26-річний старший сержант загинув внаслідок удару російського FPV-дрона Це безпілотник, яким керують через окуляри або монітор, що транслює відео з камери дрона в реальному часі.поблизу міста Нікополь Дніпропетровської області.
Прощання із Артемом Тараном. Петрівська громада Кіровоградської області, 16 березня 2026 року. Facebook/Петрівська селищна рада
Прощання із Дмитром Михайликом
Про прощання із Дмитром Михайликом повідомили на Facebook-сторінці Світловодської міської територіальної громади.
Боєць народився 12 грудня 1979 року у селищі Власівка, навчався у світловодській школі №3. Після школи він здобув професію електрика у Світловодському училищі, згодом закінчив Світловодський технікум, а здобувши освіту, проходив строкову службу у місті Харків.
До повномасштабного вторгнення РФ Дмитро працював майстром формувального цеху на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті, а під час вторгнення служив головним сержантом-командиром першого екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу протидії екіпажам безпілотних літальних апаратів другого батальйону безпілотних систем 121-ї бригади, брав участь у визволенні Херсонщини, а також виконував бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках.
Серед його нагород є відзнака Міністра оборони України "Хрест доблесті"Відзнакою нагороджують військовослужбовців за особисту мужність, героїзм, високі показники в оперативно-службовій діяльності та захист державного суверенітету., відзнака командира 121 окремої бригади територіальної оборони та медаль Це недержавна загальноукраїнська відзнака, започаткована 24 травня 2022 року, яку вручають військовим ЗСУ, ТРО, волонтерам та іноземцям за мужність у захисті України."Незламним героям російсько-української війни" за оборону Гуляйполя.
Дмитро Михайлик загинув 11 березня 2026 року біля селища Степногірськ Запорізької області. У нього залишилися дружина, син, мати та бабуся.
Прощання із Дмитром Михайликом. Світловодська громада Кіровоградської області, 16 березня 2026 року. Facebook/Світловодська міська територіальна громада
Прощання із Дмитром Михайликом. Світловодська громада Кіровоградської області, 16 березня 2026 року. Facebook/Світловодська міська територіальна громада
Прощання з Олексієм Непокритим
Про прощання з Олексієм Непокритим Суспільному розповів голова Компаніївської громади Олександр Маслюков.
За його інформацією, Олексій Непокритий народився 26 березня 1993 року в селі Травневе Кіровоградської області. У 2008 році він закінчив місцеву школу, після чого продовжив навчання у професійно-технічному училищі №8 в обласному центрі.
27 грудня 2022 року Олексія Непокритого мобілізували до лав Збройних сил України, він служив на посаді водія-електрика відділення управління командира батареї мінометної батареї 2-го механізованого батальйону військової частини А4712.
Боєць загинув 10 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в селі Блакитне Запорізької області. У нього залишились дружина та двоє дітей.
