За інформацією: Суспільне Чернігів.
Сергій Заворотний. Новобілоуська сільська рада
На Чернігівщині 3 липня попрощалися з солдатом Сергієм Заворотним, який загинув під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку.
Про це повідомляє Новобілоуська сільська рада.
Сергій Заворотний народився 19 травня 1978 року в селі Хмільниця. Навчався у місцевій школі.
"Зі шкільних років хлопець захоплювався чоловічими ремеслами, чітко знав, чого хоче і з особливою цікавістю вчився новому. Зварювання стало його особистим вибором, тож після закінчення дев’яти класів пішов навчатися улюбленій справі до Чернігівського професійного училища №18", — пишуть у громаді.
Здобувши освіту, Сергій пішов працювати зварювальником на підприємство Чернігівської птахофабрики "Поліські курчата" у селі Хмільниця. Потім його запросили на роботу на підприємство "Національна енергетична компанія Укренерго електропідстанція 330 кВ Чернігівська" електрослюсарем.
У 1996 році Сергія призвали на строкову службу до лав Збройних Сил України. Служив у Національній Гвардії. Після армії повернувся на свою роботу.
"Він був гарним спеціалістом, усім допомагав, нікому не відмовляв. Любив рибалити. У нас там на роботі є пожежна водойма, він завжди, коли був час, ходив в обід ловити рибу", — розповів Суспільному колега загиблого Павло Пономаренко.
Як пишуть у громаді, Сергій мав дуже багато друзів і завжди намагався всім прийти на допомогу: кому машину відремонтувати, кому мотоцикл. Він дуже любив техніку, і у нього завжди все виходило до ладу.
"Ми в молодості разом каталися на мотоциклах. Дружили сім'ями, гуляли, ходили один до одного в гості. Його старший брат Костя — мій кум. А потім якось — сім'я, діти — останнім часом ми дуже рідко перетинались. За словами Кості, Сергій з трьома побратимами були на нулі і їх накрили дрони. Тіла довелося забирати вночі, бо сильно обстрілювали", — розповів Олександр Макаренко.
Як пишуть у громаді, у Сергія також залишилися мама, дружина та двоє дітей:
"Він безмежно любив родину, де було багато тепла, поваги й щирості. Любив маму, ставився до неї з особливою повагою і завжди підтримував її. Дружина Жанна була для нього не просто коханою, вона була підтримкою, другом і натхненням. Він дбав про неї, беріг і жив її усмішкою. І з особливою ніжністю ставився до своєї донечки Кароліни. Її сміх був для нього найкращою музикою, а обійми — найбільшим щастям. Із сином Кирилом у Сергія були чоловічі стосунки. Для нього він був прикладом сили, честі, мужності й відповідальності. Навчав працювати, розбиратися в техніці, поважати людей, тримати слово. У полеглого Героя була мрія — поїхати з сім’єю на море, але, на жаль, вона так і не здійснилася через кляту війну".
За словами Павла Пономаренка, воювати Сергій Заворотний пішов з перших днів повномасштабного вторгнення, добровольцем. У 2022 році стояв на обороні Чернігова.
"Що таке справжня війна він відчув уже через декілька днів, побачивши на власні очі під селом Товстоліс. Ніколи не ховався за чужі спини, служив чесно й самовіддано. Воював на Сході. Казав, що це його робота, і з повагою ставився до своїх побратимів. Завжди наголошував: «Куди мої хлопці, туди і я»", — пишуть у громаді.
Сергій Заворотний був кулеметником стрілецької роти. Загинув солдат 22 червня 2025 року.
Прощання з Сергієм Заворотним. Суспільне Чернігів
Відспівали бійця у Катерининській церкві у Чернігові. Попрощалися та поховали у селі Хмільниця.
