За інформацією: Суспільне Чернігів.
Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Новгород-Сіверська міська громада / Макіївська громада / Вертіївська громада
На Чернігівщині 26 грудня попрощались із захисниками України — Миколою Поповичем, Андрієм Кулаком та Олександром Залозним. Також 25 грудня провели в останню путь Андрія Юзька. Двох із цих бійців понад рік вважали зниклими безвісти.
Про це повідомляють у Макіївській та Новгород-сіверській громадах. А також інформацію Суспільному надали родичі одного із загиблих військових.
Олександр Юрійович Залозний народився 26 липня 2002 року в селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області.
Олександр Залозний. Вертіївська громада
Закінчив 9 класів місцевої школи і вступив до Ніжинського професійно-технічного училища №35 (нині Ніжинський професійний аграрний ліцей ЧО), де здобув спеціальність "автослюсар з ремонту автотранспортних засобів".
Після закінчення училища Олександру в липні виповнилося 18 років і восени він пішов на строкову службу до армії. Служив у в/ч 3066 Національної гвардії України. У березні 2022 року термін служби закінчувався, проте почалося повномасштабне вторгнення.
"Строковиком він був до 2023 року. Сказав, що набридло і підписав контракт у цій же частині та служив у цій же бригаді. Я сказала, що це твій вибір, я підтримую всі твої рішення. У цій частині він і працював увесь час", — розповіла Суспільному мати Олександра Наталія.
Військовий мав звання "старший стрілець".
"Дітей та дружини у нього не було. Він не встиг, з 18 років берців не знімав. Є маленька сестричка, яка не бачила жодного разу, але він знав, що вона має з‘явитися. І брат 13 років", — розповіла Наталія.
З 15 липня 2024 року в Стельмахівці Луганської області внаслідок штурмових дій боєць Олександр Залозний зник безвісти. Тіло військового повернули під час репатріації. 22 грудня 2025 року за експертизою ДНК його ідентифікували.
"Хлопець із характером, завжди любив бути попереду. Мабуть, і там був попереду. Я його виховала патріотом, я сама така і його таким виховала. Був завжди привітний з усіма, добрий", — розповіла мати загиблого.
Попрощалися та поховали Олександра Залозного 26 грудня у селі Вертіївка.
Андрій Вікторович Кулак народився 19 жовтня 1979 року в місті Шостка.
Андрій Кулак. Новгород-Сіверська міська громада"Проте усе його дитинство та життя були тісно пов’язані із селом Горбове на Новгород-Сіверщині, яке стало для нього рідним. Тут він закінчив Горбівську середню школу. Після навчання пройшов курси трактористів та працював за фахом. Останнім часом не працював", — пишуть про Андрія Кулака у громаді.
Долучившись до лав ЗСУ, Андрій Кулак був стрільцем в/ч 4674. Воював на сході України.
Із 23 листопада 2024 року бійця вважали зниклим безвісти. Через рік підтвердили, що він загинув у Покровському районі Донецької області.
Попрощалися та поховали Андрія Кулака 26 грудня у рідному селі.
Микола Миколайович Попович народився 26 червня 1996 року.
Микола Попович. Макіївська громада
16 грудня 2025 року військовий загинув, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Нова Січ на Сумщині.
Попрощалися та поховали Миколу Поповича 26 грудня у селі Калинівка Макіївської громади, що на Ніжинщині.
Андрій Юзько. Макіївська громада
Андрій Олександрович Юзько загинув 23 грудня 2025 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Чоловік був демобілізованим військовим, який стояв на захисті України.
Попрощалися та поховали Андрія Юзька 25 грудня у селі Макіївка на Ніжинщині. У нього залишилася мати. Також без батька залишилися троє синів.
