За інформацією: Суспільне.
Посівна для аграріїв Черкащини у 2026 році почалася з рекордно високих цін на добриво і пальне та критичною нестачею трактористів, механізаторів й агрономів.
Про це Суспільному розповів президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Гончаренко. З його слів, цьогоріч така проблема спіткала фермерів усієї країни.
Як аграрії шукають вихід з ситуації, що планують сіяти, та головне — чи не призведе брак робочих рук до скорочення площ і, як наслідок, до браку продовольства — спеціальний репортаж.
Фасують добрива. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
У Воронівці розпочалася посівна — техніка в полі. Тепер тільки встигай навантажувати насіння та добрива, розповів працівник господарства Віктор Озірний. На роботу доводиться вставати вдосвіта:
" За зиму відпочили, будемо сіяти", — пояснив пан Віктор.
У сільському господарстві — з юності. Був і трактористом, і водієм, і різноробочим. Але незмінним залишається одне — щороку дата виходу в поле непередбачувана.
"Буває раніше, буває пізніше. Все залежить від погоди".
А погода нині сприятлива: вологи вдосталь, та й земля встигла трохи прогрітися. Щоправда, не для всіх культур, розповів фермер Михайло Царенко:
"Ячмені можна вже сіяти, яру пшеницю, овес можна сіяти, а вже кукурудзу, соняшник — теплолюбиві — десь після Пасхи, після 15 квітня".
Поорана земля. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Він нині досіває горох. Ним планує засадити не менше ніж 100 гектарів. Зробити це восени не встигли через примхи погоди:
"Були дощі, тоді замерзло. Фермери, які тут поруч, вони вже замовили — будуть сіяти. А чого горох, бо він вбирає з повітря азот у землю. Вже після гороху можна не кидати азотні добрива. Ти економиш на азоті, тому що зараз азотні добрива — казка".
2026 року вони здорожчали, як ніколи. І якби не запасся заздалегідь, навряд чи зміг би придбати необхідне, додав фермер:
"Карбамід був восени 23–24, зараз 40–42 тисячі. Різниця майже у 70–80 відсотків. Привезли, накрутили, продали. Тобто немає регулювання цін. Так само на дизпаливо.Було 48–50 оптова ціна зараз — 80".
Добрива. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Працювати з такими витратами важко, але реально. Чого не скажеш про нестачу працівників, додав фермер. До війни у його господарстві працювало понад 20 людей. Нині — 13. Більшість — пенсіонери, додав Михайло Царенко
"Четверо чоловіків у мене заброньовані на підприємстві, але коли закінчилося бронювання, Мінекономіки не бронювало. Одного витягли прямо з машини, другого в полі забрали, деякі потікали".
Тому нині трактористи працюють і за себе, і за тих, кого мобілізували. А сам він, додав пан Михайло, зараз не просто директор, а й логіст і агроном. Але скорочувати площі не планує:
"Немає кому робити. Як воно буде продовжуватися — не знаю, чи ми на наступний рік посіємо".
Озимина на полі на Черкащині, березень 2026 року. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
І така ситуація нині у всіх аграріїв, розповів президент "Асоціації фермерів та приватних землевласників України" Віктор Гончаренко:
"Сьогодні не знають, хто буде сіяти, з чим сіяти ці поля і кого садити за кермо трактора. Оскільки дрібні і середні фермери далеко не всі змогли забронювати своїх працівників, це є кричущим питанням, яке затягне нам і посівну, і терміни посівної, і я вважаю, що це вплине в свою чергу і на якість продукції".
Трактор у полі. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Через брак кадрів слобідський аграрій Микола Дубина у поле вийде сам. До посівної готується без жодного штатного працівника.
"Раніше в нас було п'ятеро. П'ять чоловіків, бо це треба і сівалку завантажити, і мішки потягати, і все засипати. А сьогодні вже такого немає. Сьогодні беремо і самі робимо. Те, що є, те й робимо. Стараємося, щоб посіяти вчасно хоча б".
Тож одна надія — на допомогу односельців-пенсіонерів. Леонід Глахтєєв — один з тих, хто попри вік залишається в строю.
"Хоч і на пенсії, але можна щось заробити. Навантаження більше, звісно. Тому що робив би одне, а треба друге робити. Навантаження, звісно, більше".
Сісти за трактор не може, тому допомагає фермеру у різній фізичній роботі. Тому що бачить, як нелегко обробити самому понад 100 гектарів.
"Все Микола Васильович каже: ми робимо. Він в основному своїми руками робить. Любу роботу робиш і він допомагає".
Микола Дубина. Суспільне Черкаси
Розпочати посівну Микола Дубина планує найближчими днями. І називає її найскладнішою у своїй історії:
"Раніше ми робили: приходиш на вісім годин на роботу, на вісім поїхав трактор, робити там все. А сьогодні треба приходити на п'ять годин ранку і завершувати роботу вже в дванадцять, в одинадцять, час ночі, щоб більше зробити".
Та попри все — рук не опускає, додав фермер:
"Будемо з хлібом, я думаю. І ми на нашому другому фронті переможемо. Будемо старатися йти до перемоги. Важко-неважко, але треба працювати. За нас ніхто не працює".
Фермерка Валентина Стоянова. Суспільне Черкаси
У такому ж настрої напередодні посівної кампанії й фермерка з Білозір’я Валентина Стоянова. Разом з родиною обробляє майже 200 гектарів землі.
у нас тут берега і морози, і за цим ми трошки пізніше починаємо обробляти землю".
Тому насіннєвий матеріал ще не купували. А от пальним встигли запастися ще до здорожчання, розповіла фермерка:
"Ми купили по 50 гривень, ну, а зараз 78—70", — розповіла пані Валентина.
Утім, запасу добрив на увесь сезон не вистачить. Тому, додала пані Валентина, доведеться докупляти:
"Ми купляли карбамід по 26 тисяч за тонну. В цьому році вже 40 тисяч тонна. Ну, побачимо, що буде, але буде важко, звичайно, важко. Ну, якось викрутимося, війна, ми це розуміємо, закінчиться війна, буде легше".
У середньому пальне для аграріїв подорожчало на 15%, а добрива на 50 %, розповів економіст Олег Пендзин. Усе через світові ціни на нафту і газ.
"Треба розуміти, що все це буде в кінці-кінців вкладено у ціну продуктів на друге півріччя цього року. Бо ми зараз з вами доїдаємо 25-й рік. А 26-й рік у нас буде пізніше. І от тоді, коли він піде, ніхто не знає, які будуть погодні умови, ніхто не знає, який буде врожай, але якщо ви не внесете добрив, то які б не були погодні умови — ви нічого не зберете".
Поле з озиминою на Черкащині, березень 2026 року. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Щодо погоди, то вона і в березні, і в квітні для аграріїв має бути більш сприятливою, ніж в аналогічний період минулого року, коли вдарили морози й температура опустилася до 9 градусів нижче нуля, розповів начальник обласного гідрометцентру Віталій Постригань.
"Цього року березень теплий. За попередніми оцінками він виявиться на 2 градуси теплішим за норму. Але ми вже понад місяць спостерігаємо дефіцит опадів. Тобто взагалі не було дощів більше ніж 30 днів. Це говорить про те, що в роки із аналогічними процесами і з таким дефіцитом ґрунтова засуха вже розпочиналася у другій половині травня".
Тому зараз, допоки ґрунт ще достатньо зволожений, а земля на глибині 10 сантиметрів встигла прогрітися до 6–7 градусів тепла – оптимальний період підживлювати озимину та розпочинати сівбу холодостійких культур, додав Віталій Постригань. Але ситуація по країні різна.
Віталій Постригань. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
"Ми знаходимося в зоні, де було достатнє залягання снігового покриву. І подекуди ще є мерзлий ґрунт", — додав синоптик.
Тому, як розповіли нам в пресслужбі обласної військової адміністрації, на відміну від південних областей, говорити про старт посівної на Черкащині ще зарано. Масово у поле фермери вийдуть у першій декаді квітня.
Тоді ж сіятиме соняшник, кукурудзу та сою й Михайло Царенко. А от яру пшеницю — розпочне наступного тижня. Нею підсіватиме озиму, яка вимерзла й випріла під 30-сантиметровим шаром води й льоду.
Загалом по області пошкоджено 15 відсотків ярих культур. Найбільше їх на Смілянщині, Чигиринщині та Шполянщині, пояснив Віталій Постригань:
"Ґрунт з осені був достатньо зволожений, і була глибина промерзання до 60 сантиметрів. Тому коли відбулося сніготанення і випадали дощі в цей період, на полях локально утворювалися так звані блюдця, але за розрахунками і в масштабах області ми дивимося, що значних втрат від цього все-таки немає".
Трактор в полі на Черкащині . Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
