За інформацією: Суспільне.
Український естрадний співак, композитор, народний артист України Степан Гіга. Колаж: Суспільне Ужгород
12 грудня 2025 року стало відомо про смерть українського естрадного співака, композитора, народного артиста України Степана Гіги. Йому було 66 років.
У соцмережах рідні, друзі, колеги й знайомі публічно згадують, якою людиною був Гіга. Суспільне зібрало частину цих спогадів і публікує з незначними правками.
"Сьогодні наше серце зупинилося разом із серцем Степана Гіги. Пішов з життя Великий Артист, Людина з неймовірною душею, чиї пісні стали частиною історії та пам’яті для мільйонів. Висловлюємо щиру подяку всім прихильникам за вашу любов, підтримку та теплі слова, які ви дарували Степану Петровичу впродовж багатьох років. Ваша любов була для нього безмежно важливою", — написали на офіційній Instagram-сторінці артиста.
Василь Кузан, закарпатський письменник, автор слів пісні "Золото Карпат" і близький друг Степана Гіги, написав:
"Пісні Степана звучали й звучатимуть завжди, бо багато його хітів співає народ. Його щира душа співатиме тепер в ангельському хорі, "у райськім саду"… А з нами залишаються тільки спогади. 66 років і 24 дні земного життя — це так мало. Ще стільки могло бути створено… Немає слів. Плачу".
На Facebook-сторінці хору "Гомін" зазначили, що ця втрата для колективу відчувається по-особливому, оскільки легендарний хіт Степана Гіги "Цей сон" став для них доленосним.
"Сьогодні нас покинув справжній метр української естради — Степан Гіга. Для хору "Гомін" ця втрата відчувається по-особливому. Його легендарний хіт "Цей сон" став для нас доленосним. Виконуючи цю пісню, ми відчули неймовірну енергію та любов тисяч слухачів, які співали її разом з нами в залах та мільйонами переглядали в соцмережах. Дякуємо Вам, Маестро, за музику, яка об’єднує покоління і жанри. Дякуємо, що дали нам можливість торкнутися Вашої творчості і через неї знайти шлях до сердець багатьох українців. Ваші пісні житимуть, доки ми, українці, співатимемо".
"Степане… Світла пам’ять, друже. Серце стискається від болю і досі не віриться, що я пишу ці слова. Неймовірний артист, світла людина. Твій голос і твої пісні — це частина нашого життя, частина коду України. Вони назавжди з нами, у наших серцях! Щирі співчуття рідним. Спочивай з миром", — поділився український естрадний співак та композитор Павло Зібров.
Народні артисти України Степан Гіга та Павло Зібров. Павло Зібров/Facebook
"З глибоким сумом дізнався про відхід у вічність мого творчого побратима, Народного артиста України, незрівнянного Степана Гіги. Серце відмовляється вірити, що ми більше не зустрінемося за лаштунками. Ми не раз стояли на одній сцені, ділили радість творчості та любов нашої публіки. Ці спільні моменти залишаться у пам'яті назавжди. Це величезна, непоправна втрата для української пісні та для всіх нас, хто знав Степана як світлу, талановиту та щиру людину", — написав український естрадний співак та композитор, народний артист України Павло Дворський.
Артем Пивоваров, український співак, автор пісень та продюсер, розповів, що мав за честь працювати зі Степаном Гігою у межах проєкту "The Вуса".
"Важко усвідомити цю новину… Ми випустили наш спільний реліз буквально місяць тому. Я не хочу в це вірити. Це була людина справжньої місійності, яка щиро вірила, що має служити людям. Степан Петрович був не просто артистом, він був людиною світла. Його присутність, його голос, його ставлення до людей завжди несли тепло і силу. Такі люди залишають слід, який не зітреться. Світла памʼять. Я буду за Вами сумувати".
Народний артист України Степан Гіга та український співак Артем Пивоваров. Артем Пивоваров/Facebook
Український співак, заслужений артист України Михайло Хома поділився:
"Дуже шкода втратити Степана Гігу. Пам'ятаю, колись я подзвонив йому й сказав, що написав гарну пісню — "Ти не моя". Мені тоді здавалося, що вона найбільше пасує саме до його голосу. Степан Петрович взяв її до свого репертуару, і я з радістю слухав, як вона зазвучала в його виконанні".
Іван Лохманюк, музикант, бас-гітарист, написав, що йому пощастило попрацювати із артистом останні місяці його творчого шляху.
"Я встиг побути частинкою легенди, яка навіки залишила яскравий, світлий слід в українському мистецтві. Дякую за музику, маестро, дякую за відчуття родини. Небеса аплодують Вам!"
Степан Гіга разом із бас-гітаристом Іваном Лохманюком. lokhmanuik_bass/instagram
Роман Яцишин, ректор Івано-Франківського медичного університету, розповів, що Степан Гіга був його другом.
"Пішов із життя мій Друг Степан Гіга. І це той день, коли слова народжуються важко, але мовчати неможливо… Степан був зіркою, але не далекою. Він був тією, що гріє родини, покоління, серця. Його пісні звучали тоді, коли кохали, чекали, втрачали і вірили. "Золоті роки, золоті літа…" — сьогодні ці слова мають особливу тишу і особливий біль. Мені боляче, бо пішов не артист, якого знала вся країна. Пішов Друг. Степане, дякую тобі за музику, за щирість, за тепло і за памʼять, яку ти залишив у наших сімʼях. Твій голос не замовк. Він просто перейшов у вічність".
Народний артист України Степана Гіга разом із ректором Івано-Франківського медичного університету Романом Яцишиним. Роман Яцишин/Facebook
Журналістка Таїсія Грись розповіла, що знала Степана Гігу ще зі студентських часів в Ужгородському музичному училищі. Зі слів жінки, закарпатець міг зробити блискучу кар'єру як оперний співак, бо мав усі задатки для цього — сильний, красивий голос, сценічні дані, консерваторську освіту та рекомендацію в Національну оперу, але обрав шлях естради.
"Працюючи на обласному радіо, я не оминала жодної нагоди записати зі Степаном свіже інтерв'ю, а він ніколи не відмовляв, завжди був щирим, простим і відкритим у спілкуванні. Потім за талановитим татом свої успіхи на сцені почали виявляти і його діти — Квітослава і Степанчик. Сьогодні ця велика пісенна родина осиротіла, а музичне Закарпаття й Україна втратили прекрасного сина. Цю всенародну любов видно по сьогоднішній нескінченній сумній стрічці-згадці про нашого земляка від колег-музикантів, культурних діячів і відомих та пересічних шанувальників його таланту. Дуже жаль. Скільки ще могло бути написано, створено, заспівано… Світла тобі пам'ять, дорогий земляче".
Віталій Портников, публіцист, політичний оглядач і телеведучий, зазначив, що те, що Степан Гіга побачив зали, переповнені молоддю, і почув, як "Гомін" переспівує його хіти, можливо, найголовніше визнання артиста.
"Степан Гіга помер несподівано, можна сказати, у момент своєї найбільшої за довге творче життя популярності у молодої великої аудиторії. Те, що він побачив ці зали переповнені молоддю й почув, як "Гомін" переспівує його хіти, можливо, найголовніше визнання. Адже це визнання і є свідоцтвом нормалізації українського, перетворення України на цивілізацію, у якій кожен знайде собі своє за смаком, а не тинятиметься за піснями по чужих дворах. І так, пісні Степана Гіги ще довго звучатимуть на кожному весіллі і на кожному застіллі, нагадуючи якою різною може бути Україна".
Тарас Кремінь, науковець і громадський діяч, написав, що Степан Гіга зробив дуже багато для української культури, музики та популярності мови.
"Принциповий і сильний закарпатець. Він критично ставився до тих зірок, які після початку повномасштабної війни перейшли на українську. Він вважав, що це треба було робити з самого початку кар’єри, а не лише зараз, щоб здобути популярність і прибутки. Друже Степане, Ви стільки зробили для нашої культури, музики та популярності мови, скільки нема і не буде сил у жодного з нинішніх міністерств. Ви — справжнє золото Карпат у національному ореолі боротьби за свободу і гідність нашої держави".
"Пішов із життя митець, чий голос, пісні й щирість стали частиною української культурної спадщини. А творчість супроводжувала протягом десятиліть — надихала, додавала сили й торкалася сердець кількох поколінь українців. Світла і вічна пам’ять Степану Гізі. Щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто шанував його талант. Нехай Господь упокоїть його душу, а світла пам’ять про співака назавжди живе у його піснях", — написала голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук.
Директор і художній керівник Закарпатського академічного обласного музично-драматичного театру, заслужений артист України Рудольф Дзуринець зазначив, що голос та пісні Степана Гіги були частиною його життя, частиною української культури та пам’яті.
"Пішов із життя Степан Гіга. Він торкався сердець кожного з нас, хто хоч раз слухав його музику. Його творчість надихала, об’єднувала покоління й залишає по собі світлий слід, який ніколи не зникне. Дякую тобі, маестро, за кожну ноту, за кожний щирий рядок, за теплі спогади, що залишаться з нами назавжди. Твоя музика житиме стільки, скільки ми її пам’ятаємо і співаємо".
"Коли ми починали свої творчі експерименти, Степан Петрович не гордував вийти на сцену для спільного виступу, знятися в передачі, підтримати "початківців" добрим словом і ділом! Чи не єдиний Артист, який в залі та на сцені зумів поєднати три покоління. Дякуємо, що були і залишаєтеся для нас прикладом Любові: до своїх дітей, родини, до глядача і слухача, до України", — поділився проректор Університету Короля Данила та депутат Івано-Франківської міськради Олег Андрухів.
Міський голова Львова Андрій Садовий написав:
"Його музика була поруч із нами у радості й смутку. Вона формувала наші спогади, єднала серця й створювала настрій поколінь українців. На його концертах поруч могли стояти батьки й діти. Не кожному артисту дано так світло й природно об’єднувати людей. Його пісні житимуть із нами завжди".
"Відійшов Степан Гіга , закарпатець, який став головною народною зіркою Галичини, а уже й цілої України. Так, як він мріяв. "Яворину "і "Золото Карпат" давно переспівували популярні виконавці. Кажуть , що хор "Гомін" розкрутив пісню " Цей сон", але ж все навпаки. Завдяки цій пісні і виконанню, звичайно, про "Гомін" також дізналася Україна. Зараз, у час війни, усе по-справжньому українське повертається і стає народним, і у цьому секрет популярності Степана Гіги", — поділився народний депутат України Микола Княжицький.
Про артиста
Степан Гіга народився 16 листопада 1959 року у селі Білки на Закарпатті. Перші кроки у музиці він робив ще школярем. У загальноосвітній школі грав на баяні та брав уроки вокалу. Після 10 класу пішов працювати слюсарем, а згодом — водієм вантажівки.
Після повернення з армії навчався в Ужгородському музучилищі, був учасником та керівником ансамблю "Зелені Карпати". У 1983 році вступив до Київської консерваторії на вокальний факультет. На другому курсі Степан Гіга став солістом синтез-групи "Стожари", а вже у 1988 році — солістом Закарпатської обласної філармонії. Через рік артист створив джаз-рок групу "Бескид".
Власну студію звукозапису "GIGARecords" чоловік сторив після розформування гурту у 1991 році. Саме тоді він вперше спробував займатись аранжуванням та писати пісні.
Свій дебютний альбом "Друзі мої" Гіга презентував у 1995 році. За три роки отримав звання "Заслужений артист України", а 28 грудня 2002 року — звання народного артиста України.
З 19 листопада Степан Гіга перебував у лікарні у важкому стані. Тоді співаку провели термінове оперативне втручання.
