За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військовий 128-ї бригади Сергій. 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада/Facebook
34-річний Сергій з Хмельниччини мобілізувався до лав ЗСУ в травні 2023 року. Чоловік потрапив у 128 окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду й відтоді служить солдатом у штурмовому підрозділі.
Історію військового розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.
До розподілу в бойову частину Сергій місяць навчався на полігоні, де пройшов серйозне тренування і тільки після нього почав виконувати бойові завдання.
"На тренуваннях я вивчав зброю і знайомився з товаришами, звикав до них, проходив злагодження, — розповідає Сергій. — Ці тренування виявилися набагато кориснішими, ніж у тилу на полігоні. А далі почалися бойові виходи. Перший — тримати колишні ворожі позиції, які в ході штурму відбили товариші з сусідньої роти. По нас щільно працювали міномети, АГСАвтоматичний станковий гранатомет і дрони. Один із товаришів загинув від дрона, не встиг сховатися"
Сергій також неодноразово ризикував життям, він двічі був поранений на бойових позиціях.
"Під час бою в товариша влучили з кулемета — одна куля пройшла навиліт, одна залишилася в ньому, — продовжує Сергій. — Ми виводили його, і тут нас обстріляли з міномета. Я почув свист міни й встиг опуститися на коліна, а вибух приклав мене до землі. Міна вибухнула зовсім поруч, осколки полетіли прямо в мене. Врятував бронежилет 6-го класу. Один осколок влетів у спину, до половини прошив плиту й застряг, інший у лопатку, теж прикриту бронежилетом, ще один у сумку. Усі три — в захищені ділянки тіла. Осколки невеликі, але коли влетіли в бронежилет, було таке враження, що мене огріли по спині кувалдою. Встаю після вибуху — руки-ноги цілі — Боже, я щасливий!".
Ще одне поранення Сергій отримав, коли йшов на позицію міняти хлопців і віз провізію, боєприпаси й пальне.
"Ми йшли після півночі, боєприпаси, провізію й пальне котили на візку, але дрон нас вирахував. І двічі відпрацював скидами. Перший скид — мене лише трохи "пошкрябало", і добре, що я не кинув тачку. Бо під час другого скиду тачка прикрила мене, прийняла основний удар. Осколками посікло консерви, колеса, пробило каністру. Ще кілька осколків влетіли в ноги. Це було неважке поранення, ми навіть докотили тачку до позиції (5 літрів бензину витекло, але 15 ми таки доставили на місце, щоб можна заряджати рації від генератора). Оскільки поранення було неважким, а вже починало світати, евакуювати мене вирішили наступної ночі", — згадує військовослужбовець.
Місяць Сергій лікувався після поранення, відтак знову повернувся в підрозділ і продовжує виконувати бойові задачі.
"У нас у відділенні всі мобілізовані, жодного контрактника. І я разом із хлопцями помаленьку звик до служби. У нас командири хороші, вони цінують бійців. А товариші такі, що на кожного можна покластися без жодних сумнівів", — додає Сергій.
Читати ще
Читати ще “Я вилікував зуби близько 500 бійцям із чотирьох бригад”. Історія бойового медика і стоматолога 128-ї бригади Олега
