За інформацією: Суспільне Полтава.
Військовослужбовець Іван Чорний — із Великорублівської громади, що на Полтавщині. До повномасштабного вторгнення проживав у Польщі. Після 24 лютого 2022-го повернувся в Україну і добровольцем пішов в тероборону. Згодом йому присвоїли звання Героя України.
Про це військовий розповів Суспільному.
Зранку 24-го мені племінниця набрала, сказала, що почалась війна, вона була налякана, теж говорив з рідними і собі зібрав речі, і поїхав в Україну з товаришем. Товаришу теж набрав, насправді дуже багатьом дзвонив, але з тих, кого я знав, не поїхав ніхто на той час. Поїхав тільки хлопчина, ми з ним навчались у школі тут в Полтаві разом.
Іван Чорний в окопах . Фото надані І.Чорним
Перший рік воїн служив у Полтаві у роті охорони, пізніше — у складі 116-ї бригади ТрО, виконував бойові завдання в районі Бахмута.
Я не панікував, я взагалі не хотів говорити, і в мене ніхто не знав, що я поїхав на Бахмут. Так як я був в складі роти охорони, я сказав, що ми їдемо в Сумську область, просто в іншу область, охороняти якийсь там дуже важливий об'єкт, і я можу бути якийсь певний час без зв'язку.
Орден “Золота зірка”. Суспільне Полтава
Пізніше за один із боїв під Авдіївкою воїну присвоїли звання Героя України з врученням ордену "Золота зірка".
Командир мені сказав, що Валерій Федорович передавав мені вітання. Мені було приємно, але я йому кажу: "Костянтинович, не смійтесь з мене. Де Валерій Федорович, а де ми з вами?". Він каже: "Ні, серйозно". Потім пізніше мені вже показали відеовітання від нього. Було надзвичайно приємно, тому що це Головнокомандувач, а я просто солдат.
Іван Чорний, Герой України. Суспільне Полтава
Іван Чорний розповів, що найбільше на фронті не вистачає людей. На його думку, ті, хто не пішов першими, мали час навчитись і добровільно стати до лав ЗСУ.
Будь ласка, 2,5 роки, ми пішли першими, у вас був час. Час навчитись, стати професіоналом, стати корисним, знайти своє місце. І не поміняти нас, а от просто підсилити. Щоб за 2,5 роки ми відчували, що нам дають хлопців, вони самі приходять добровільно, бо це теж дуже важливий момент. А ми їм дамо взамін свою впевненість, свій власних бойовий досвід.
