За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Директор культурно-освітнього центру “Толока” Валерій Жванко. Суспільне Кропивницький
У селі Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області розташований культурно-освітній центр "Толока". Його облаштували в покинутому приміщені: ремонтні роботи розпочали 2017 року, відкрили центр – у жовтні 2018-го. Відтоді продовжують облаштовувати та наповнювати експонатами. Назва "Толока" походить від українського звичаю спільно робити великі справи, розповів директор Центру Валерій Жванко, адже багато людей взяли участь у його створенні та наповненні, яке триває й досі. У проєкті "Від мрії до дії" Суспільне Кропивницький розповідає історії жителів Кіровоградської області, які досягають поставлених цілей.
Зі слів Валерія Жванка, "Толока" – це втілення ідеї створити місце для навчання й відпочинку. Загальна площа Центру – майже 180 квадратних метрів. Це зокрема декілька багатофункціональних приміщень.
"Ми хотіли, щоб це було місце спілкування, релаксу, вогнища впорядкованого, біля якого можна і повечеряти, і випити кави – залежно від віку групи. Щоб можна було реалізовувати програми для людей, які втратили рідних, втратили близьких, потрапили у складні життєві обставини".
На подвір’ї Центру розмістили банери із зображеннями зразків зброї та форми українського козацтва.
"На гербі Попельнастого – шабля і 16-променеве сонце. Козацька шабля нагадує про Жовтоводську битву, яка відбулася на наших землях у 1648 році. Крім того, берегом нашої річки Сухий Омельник реєстрові козаки, які йшли на допомогу Стефану ПотоцькомуПольський шляхтич та воєначальник, керував військом Речі Посполитої у битві під Жовтими Водами., були перевербовані й перейшли на бік Богдана Хмельницького".
Герб Попельнастого (ліворуч) та банери зі зразками козацької зброї та одягу, які показує Валерій Жванко. Суспільне Кропивницький
На демонстраційному майданчику Центру розмістили людиноподібну скульптуру, якій, згідно зі свідченнями спеціалістів Дніпропетровського національного історичного музею, 6-10 тисяч років, розповів Валерій Жванко.
"Скульптура стояла на кургані поблизу школи – на тому ж місці, де потім збудували православний храм, зруйнований комуністами".
Людиноподібна скульптура, вік якої оцінюють у 6-10 тисяч років. Суспільне Кропивницький
Поруч зі скульптурою – кінний плуг часів колективізаціїПроцес об'єднання одноосібних селянських господарств у колективні, починаючи з 1925 року., який Центру подарував вчитель місцевої школи Руслан Щукін.
"Каже, під час відпустки розкопав. Кожна частина була розібрана, замотана у ганчір’я і змащена мастилами – тобто людина, яка це закопувала, вірила, що ця влада протримається недовго, й хотіла продовжувати займатися домашнім господарством".
Кінний плуг часів колективізації. Суспільне Кропивницький
Крім того, на подвір’ї Центру можна побачити жорна з механічного млина, камені, якими давили олію, й камені, якими під час Голодомору місцеві жителі вдома робили борошно.
"Саме за ними полювали радянські активісти, розбивали їх молотами й ломами. Люди просили їх не розбивати, намагалася зліпити розбите папером, тканиною й тістом".
Жорна. Суспільне Кропивницький
Відвідувачам під час екскурсій Центром, зі слів його директора, розповідають про жорстокість комуністичного режиму, за фотографією на стіні відвідувачів просять визначити національну належність родини, зображеної на ній.
"За одягом визначають, що це українська родина. І ключове питання – де тато на цій світлині. Найсмішніше, що я чув: тато фотографує. Ми ж просимо відвідувачів зрозуміти, що тисячі років в Україні тато займався тільки двома справами: у мирний час обробляв землю, у воєнний час – цю землю захищав".
Фотографія української родини та коса, що символізує смерть, яку, зі слів Валерія Жванка, приніс комуністичний режим на українські землі. Суспільне Кропивницький
Центральна композиція приміщення Центру демонструє протистояння комуністичного режиму та української народної культури, сказав Валерій Жванко. Основний експонат композиції – підліткова сорочка на ярмі.
"Це образ України, розіпнутої та уярмленої. А поруч – колективне велике фото наших односельців десь того часу. Ми використовуємо дзеркала поміж світлинами, щоб відвідувачі відчули себе частиною спільної історії".
Сорочка на ярмі в центрі “Толока”. Суспільне Кропивницький
Відвідувачки центру “Толока” розглядають світлини жителів Попельнастого. Суспільне Кропивницький
Екскурсії організовують у форматі квесту: ті, хто відповідають на питання екскурсовода, отримують можливість перейти до інших локацій Центру.
Вітрина з предметами побуту українців. Суспільне Кропивницький
Воєнна експозиція у центрі “Толока”. Суспільне Кропивницький
В експозиційних вітринах розмістили традиційні елементи української хати, предмети, що нагадують про воєнне минуле й сьогодення краю: від кам’яної сокири – до джавеліна, розповів директор Центру.
