"Мав посвідчення "бомжа" і цим гордився": історія лемківського художника Никифора Дровняка

Ігор Дуда. Суспільне Тернопіль

"Я потрапив до криничан, які знали Никифора. Коли я почав розпитувати про нього, вони сказали, в нас є один образ, бо образ, так казали на картину. Показали мені. Я сфотографував. А потім кажу, а ви не могли б подарувати? А вони кажуть, можемо подарувати, і просто мені віддали", — пригадав Ігор Дуда.

Никифор Дровняк Фото з книги Анджея Банаха

Никифор Дровняк народився у місті Криниця на Лемківщині у травні 1895 року. Він був художником-самоуком, який залишив по собі більше 40 тисяч картин та образків, розповів Ігор Дуда. Як художника світ відкрив Никифора 1932 року, коли в Парижі експонувалася його виставка із двохсот малюнків. Потім були покази у Польщі. Але справжню славу митцю принесло експонування його робіт у Парижі 1959 року. Відтоді творчість Никифора набула світової популярності, розповідає мистецтвознавець.

Малюнок художника з Лемківщини. Фото з книги Анджея Банаха

В Україні роботи Никифора Дровняка вперше представили у 1965 році.

Скріншот відео з виставки Никифора Дровняка у Львові. Суспільне Тернопіль

До сьогодні збереглися відеокадри з виставки, яка відбувалася тоді в Будинку архітектора у Львові. Її організував Роман Турин. Про це розповів Суспільному львів’янин Володимир Гісовський, який товаришував з автором цих кадрів, режисером Романом Бучком. Щоб зберегти плівку, він передав її Володимиру для оцифрування.

Ігор Дуда читає книжку про Нкифора Дровняка. Суспільне Тернопіль

Ігор Дуда розповів, що коли почав досліджуючи творчість художника, натрапив на книгу польського автора Анджея Банаха. Його родина опікувалася Никифором Дровняком упродовж останніх років його життя.

Віра Дудар. Фото: Суспільне Тернопіль

Спогадами про Никифора Дровняка, які почула від свого дідуся Павла Греняка, поділилася директорка музейного комплексу "Лемківське село" Віра Дудар.

Павло Греняк. Фото: Віра Дудар

"Жив на Лемківщині такий бідний чоловічок. Він ходив, жебракував. Він був народжений також від жебрачки Євдокії Дровняк. Трішки погано говорив, не дочував, його називали глухонімим. Він жив в нашій родині деякий час. Мав він таку скриньку маленьку, де він складав свої мальовидла. І дідусь, коли його депортували, вони ж не розуміли цінності цих картин, поскладали та й поскладали, поки його не відкрив львівський мистецтвознавець-художник Турин. А так лемки сприймали його диваком, котрий розраховується за їжу картинками своїми. І вже потім його малюнки вартували майже мільйони. І коли мого дідуся і його родину депортували в Україну, він залишив ключі від своєї хати Никифору Дровняку".

Малюнок художника з Лемківщини Никфора Дровняка. Фото з книги Анджея Банаха

Майже все життя провів у маленькому містечку, але у своїх роботах художник зображав великі міста і технічний прогрес, розповідає голова обласного товариства "Лемківщина" Юрій Венгринович.

Юрій Венгринович. Суспільне Тернопіль

"Найбільшою проблемою для нього було те, що він не мав на чому малювати. Він брав куски картону, коробки з-під сигарет, різні листочки і малював. Можете собі уявити, людина, яка ніколи не бачила багатоповерхового хмарочоса, малював його як в натурі. Мало того, він малював міста з висоти пташиного польоту. Його тому ніхто не навчив, це був самоук. В його колекції за даними різних науковців, налічувалося близько 40-50 тисяч зразків чи картин, маленьких картинок".

Свого часу Никифора Дровняка прихистила й родина його дідуся Івана, розповідає Юрій Венгринович.

Дід Юрія Венгриновича. Фото з архіву родини Венгринович

"Дідусь розказував, через те, що батьки і дідусі жили в Криниці, то в тому районі він весь час ходив. І оскільки він був офіційно визнаний бомжем, він навіть цим гордився. Він мав офіційне посвідчення від сільради, що він бомж. Він не мав де жити, то він ходив по лемках і хтось його приймав. Дідусь розказував, що він досить часто ночував у них, його годували. На віддяку він дарував купу тих маленьких своїх образків-картин", — розповів Юрій Венгринович.

Картина “Святий”. Суспільне Тернопіль

Юрій Венгринович каже, картинами Никифора розпалювали в печах та викидали. Зараз у музеї товариства "Лемківщина" зберігається один з образків Никифора Дровняка.

"Картина називається "Святий". Никифор малював багато церков, ікон, і в нього навіть люди замовляли, щоби був живий пензель. Хотіли купити собі як ікону.

Картини Никифора Дровняка Фото з книги Анджея Банаха

Картини Никифора Дровняка експонують у багатьох музеях світу. Виставка 15 оригінальних робіт художника була представлена у Тернополі з нагоди його 100-річного ювілею, розповів Ігор Дуда. Цьогоріч світова спільнота відзначатиме 130-річчя Никифора Дровняка.