За інформацією: Суспільне Рівне.
Валентина Шевчук — із села Лихачівка, що на Рівненщині. Вона пригадала, як у дитинстві вода розмивала греблю на річці Іква і батько її возив до школи конем. Зараз вона — мати п’ятьох дітей, троє з яких військові.
Валентина Шевчук родом із Лихачівки на Дубенщині, де народилися і її рідні. Тепер вона проживає у цьому ж селі з чоловіком, дочкою, зятем та внуком:
"Це в мене батьківська хата. Діда з бабою проживали в маленькій хаті. Тут вже, можна сказати, четверте покоління проживає".
У жінки п'ятеро дітей, тільки вони з неї не живуть, пояснила вона.
"Зараз дочка військова, перебуває тут на реабілітації після травми, але вона зі мною не проживає. Діти приїжджають, але через обставини — не всі. В мене троє дітей військових. Дочка офіцерка, і старший син також офіцер", — розповіла жінка.
Зі слів Валентини Шевчук, села "вимерло", тому що не було дороги. Жінка пригадала, як 1976 році пішла до школи. Тоді вода розмивала греблю, а батько її перевозив через річку Іква до сусідньої Торговиці конем.
"З Торговицею зовсім не було сполучення. Міст зробили десь у 1983-1984 роках. І я знаю, що тато ще перевозив на стару дорогу, на старий міст. Кожної весни переливало так, що з Торговицею сполучення зовсім не було. Жили — хто робив на тракторі, хто на тому, хто на тому. І як вони казали: «Нам у Торговицю, а як добиратися на роботу?». Залишилися може найстійкіші", — поділилася Валентина Шевчук.
Село Лихачівка Дубенського району, 22 грудня 2025 року.
